Щойно завершено ремонт даху на головній вежі костелу святого Станіслава у Чорткові. Складні ремонтні роботи на великій висоті тривали все літо. Нарешті риштовання знято. Дах перекритий міддю, відповідно до настанов управління з охорони пам’яток.  Без цього шедевру у камені авторства архітектора Яна Сас-Зубжицького Чортків однозначно не був би тим містом, яким він є. Тому підтримання у належному стані цієї пам’ятки мало би бути справою честі не лише однієї релігійної організації, якій належить храм, а усієї міської громади. Чи не так?

Статус пам’ятки містобудування і архітектури місцевого значення костел має цілком обгрунтовано. Більш того, він заслуговує і на вищий статус…. Можна скептично поставитися до мого дилетантського припущення, але насмілюся все ж стверджувати, що він може вважатися пам’яткою національного значення. І справді був би сенс розпочинати клопотання державою про надання такого статусу – якби держава справді демонструвала би дбайливе ставлення до пам’яток культурної спадщини України.

Костел, збудований у неоготичному стилі, за свою більш ніж столітню історію зберіг архітектурну автентичність, не зазнав недолугих реконструкцій та перебудов, які часто зараз доводиться спостерігати. Цінність будь-якого об’єкту архітектури набуває ваги, якщо він є твором відомого автора. Ян Сас-Зубжицький (1860 – 1935) був , поза сумнівом, непересічною особистістю: видатним архітектором, активним діячем пам’ятко-охоронної справи, реставратором, теоретиком та викладачем мистецтва архітектури кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Нам належало б краще знати і цінувати творчий спадок Саса – Зубжицького ще й тому, що він наш земляк – народився у Товстому. А головно тому, що рідні краї, Східну Галичину та Поділля, маестро обдарував чотирма архітектурними шедеврами. Окрім костелу Станіслава у Чорткові це: костел капуцинів у Львові, костел св. Анни у Товстому, який на жаль вже довгий час перебуває у напівзруйнованому стані, і тамтешня прекрасна церква Архістратига Михаїла. А загалом він є автором 65-ти проектів будівництва, серед яких більш ніж 40 проектів сакральних споруд, а також – більш ніж 20-ти проектів реконструкції.

Запросив Саса-Зубжицького для роботи над проектом нового костелу в Чорткові тодішній бургомістр міста Людвик Носс. Варто відзначити особисту зацікавленість бургомістра у спорудженні величного храму. Зауважмо, що тогочасна мерія, як і нинішня міська рада, не мала формального стосунку до костелу, його власниками і тоді були Домініканці. Відомо, що за власні кошти Носса був придбаний орган, який зберігався у костелі аж до 60-х років, аж поки не загинув від рук вандалів.

Будівельні роботи по спорудженню нового костелу св. Станіслава розпочалися у 1903 році. Архітектор, який на той час мешкав у Кракові, систематично інспектував процес будівництва. Костел був освячений у 1910 році, але оздоблення його інтер’єрів тривало ще багато років. Вже після Першої світової війни Домініканці замовляють у маестро Яна новий проект головного вівтаря. Тож той вівтар, який ми бачимо у костелі нині, також є творінням рук нашого славетного земляка.

Це добре, що цього року ремонтні роботи на головній вежі костелу вдалося завершити до настання дощової та холодної пори. Але залишається відкритим питання повернення римо-католицькою громадою банківського кредиту. А сума кредиту для неї є непідйомною – порядку 1 мільйона гривень. Поки що пожертв зібрано значно менше, аніж можна було сподіватися. Але надія є …

Тож саме на часі усім мешканцям і владі міста надати посильну допомогу заради збереження костелу. Невже ми не спроможні ні на що більше, аніж пасивно «пишатися» нашою архітектурною перлиною, при першій-ліпшій нагоді фотографуючись на її тлі та прикрашаючи її зображеннями свої помешкання, кабінети й сторінки у Фейсбуку?

Ось банківський рахунок, на який можна перераховувати благодійні внески:

Р/р 2600301443104 в АТ Кредобанк МФО 325365 код 217 072 93 Призначення платежу : на ремонт вежі костелу у м. Чорткові.

Олександр Степаненко.