Оце сиджу у Стрию на автобусній зупинці, коли раптом поруч мене присідає поважна пані та зопалу питає: «Маладой чєловєк (а мені вже поза 65!), скажітє, кто напісал «Біблію»?». Одразу второпав, що ця допитлива пані – представниця «найправеднішого» у світі Залу царства свідків Єгови.
Не мав бажання вступати в дискусію із цим липким представником фауни павуків, бо був саме празник Пресвятої Трійці, лише кинув репліку, чому єговісти не визнають триєдинність Бога й зневажають Богородицю? З її боку поточилася справжня лавина пустої та беззмістовної тріскотні…
Відчувши до того ж енергетичний вампіризм допитливої сектантки, перериваю її словесну діарею, що категорично не хочу більше з нею спілкуватися. «Почєму, нє понімаю?» – не вгавала надокучлива муха-цокотуха. «Бо ви по-ослячому вперто говорите мовою ворога, який воює з моїм народом, окупантом моєї, української, землі. Згиньте з-перед моїх очей!» – була різка моя відповідь.
Ось яке дрантя живе й бродить нашою рідною землею, а ми так часто-густо не хочемо жити в мирі та любові – зневажаємо один одного. Тому станьмо справжніми українцями, гідними нашої пасіонарної та довговікової нації!
Зиновій Бичко, мовознавець,
член НСЖУ, м. Львів