Марченко М. Місто Тіней: повість/ Мія Марченко. Художник Надія Дойчева-Бут. – К.: «Фонтан казок», 2019. – 360 с., іл. (Серія «Книжка про мене»).
Треба сказати, що письмо цієї авторки – вправне, надто ж як на першу книжку. Без кострубатостей, чим зазвичай грішать прозаїки двадцять першого століття.
«Місто Тіней» читається легко, плавно. «То було дивне місто. Платформи автовокзалу впиралися просто в огорожу глибокого каналу. Зранку, коли під’їжджали до Міста біля Моря, почало сніжити, і Марта навіть трохи зраділа. Вона любила сніг, він вибілював світ довкола, робив чистішим. Та на вокзальній площі від білої ковдри майже нічого не лишилося, крихітні сніжинки, що торкалися нерухомої води каналу, також одразу зникали. Автобус поволі розвернувся і врешті причалив до платформи, мов корабель до пірсу», – читаєш і хочеться читати.
Тут нема нічого зайвого – а це вже чи не перший показник майстерності. За цю повість авторці присуджено відзнаку «Дебют року у прозі» (рейтинг-топ Бара-Буки 2016). «Місто Тіней» – переможець конкурсу «Напишіть про мене книжку!», організатор якого – видавництво «Фонтан казок». У повісті справді переплетені багато казок з дорослого і дитячого життя, цілий фонтан.
Мія Марченко – переможниця літературних конкурсів, зокрема міжнародного – «Проліт фантазії» (2015), «Коронації слова» у 2016 році – за найкращий прозовий твір для дітей середнього шкільного віку. Цього ж року вона отримала Корнійчуковську премію. Її твори виходять друком у періодиці, альманахах. А вправність як прозаїка, очевидно, шліфується у процесі перекладів. Мія Марченко – прекрасна перекладачка, за версією INALCO RUSSE OPEN KIDS – одна з кращих перекладачів з французької, лауреатка премії Le Prix Skovoroda.
Книга «Місто Тіней» присвячена матері. Епіграфом до неї взято слова Албуса Дамблдора: «Щастя можна знайти навіть у найтемніші часи, якщо не забувати обертатись до світла». І в повісті, як і належить, – боротьба добра і зла. Великий, химерний світ і маленька, майже беззахисна, душа.
У центрі книги – образ сучасної дитини, Марти, яка росте без матері. Єдине, що її, дванадцятирічну, рятує в незатишному для неї сьогоденні, – це Ангелик, Янгол зі слонової кістки. Для дівчинки він – і друг, і оберіг. Але за ним полюють золотоокий сажотрус і залізний птах. І в процесі цього полювання оприявнюються та огранюються характери: як простих смертних, так і магічних істот.
Сонячне Місто і Місто Тіней, Королівство Золотих Веж… І ще багато чого цікавого, містичного і фантастичного. Про це варто довідатися, щоб знати. А щоб дізнатися, необхідно, звісно, пережити його разом із Мартою, разом із авторкою – все те, що передувало Святвечору, сонцю різдвяного дня: світлому, чистому і вічному. Часопростір «Міста Тіней» не залишить нікого байдужим. Тут буде цікаво і дитині, і дорослому.
Хочете казки чи на мить стати очевидцем боротьби добра і зла? – Тоді Вам сюди. У «Місто Тіней» Мії Марченко.
Юлія БОНДЮЧНА