29 березня минуло 25 років з того часу, як завершилося земне життя Тараса Мельничука, лавреата Державної премії України ім. Т.Шевченка та премії ім. В.Сосюри, талановитого поета, який вписав свою творчість на найвищих орбітах світового мистецтва художнього слова.
Життя його було коротким і трагічним — протривало всього 58 років, а зрілий період його, коли талановитий митець міг би написати твори, гідні світового пошанування, — це два ув’язнення і примусове лікування в психіатричних лікарнях і спецдиспансерах, та постійна увага органів КДБ.
Так судилося, що за життя він видав всього три поетичні книжки «Несімо любов планеті», «Князь Роси», «Чага» та ще дві за кордоном — «Із-за грат» та «Строфи із Голгофи».
На жаль, пам’ять про Тараса Мельничука належно не пошанована нашою державою, за незалежність якої він так пристрасно боровся. Те, що зроблено, — результат ініціатив та праці друзів Тараса, прихильників його поезії та послідовників у літературі. Але те, що ми маємо, — свідчення справді народної любові до геніального поета.
Ось ці квіти безсмертники, які вплелися у вінок його слави.
У 1992 році вийшов документальний телевізійний фільм «Тарас Мельничук. Доля i слово».
У 2000-му у Вижниці відбулася презентація антології присвят Тарасові Мельничукові «На княжих росах побратимів скарб».
2008–го року у Вижниці опубліковано книгу «Князь вільного слова», впорядковану Манолієм Попадюком і Віктором Максимчуком.
У 2018-му в Косові вийшла книжка «Тарас Мельничук у спогадах Миколи Близнюка: інтерв’ю Василя Глібчука»; в Івано-Франківську — спогадове видання «Бурлака», впорядковане Євгеном Бараном та Мирославом Лазаруком, а також альманах «Каміння поколінь».
Щороку 19 серпня, на День міста, в Коломиї вручають міську літературну премію імені Тараса Мельничука; 29 березня, в день смерті Поета, у Чернівцях відбувається вручення літературної премії «Князь роси» імені Тараса Мельничука; 14 жовтня в Івано-Франківську проходить літературний фестиваль імені Тараса Мельничука «Покрова».
У 2018 році видавництво Discursus за підтримки Українського культурного фонду створило віртуальний музей-архів Тараса Мельничука, де у вільному доступі розміщені нововіднайдені рукописи поета, світлини та інші матеріали, пов’язані з постаттю Мельничука.
Пам’ять про поета зберігають літературний музей Тараса Мельничука у Вижниці (Вижницька ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Ю. Федьковича), відкритий у 2005 році, літературно-меморіальний музей Тараса Мельничука в Уторопах (Уторопський ліцей, 2012) та кімната-музей (2008) в Коломийській дитячій бібліотеці №2.
У 1997 році на подвір’ї Уторопської школи було встановлено пам’ятник Тарасові Мельничукові, автори якого Володимир та Марина Римарі. Барельєф поета є на будинку в Терасному провулку у Вижниці.
Видатному поетові встановлено і кілька меморіальних дощок, зокрема, на Яблунівській школі, де навчався Мельничук; у Косові на будинку редакції районної газети, в якій він працював; на Коломийській дитячій бібліотеці № 2, названій його іменем; на студентському гуртожитку в Чернівцях (2015).
Його іменем названа одна із коломийських вулиць та провулок у Вижниці.
Віримо, що пам’ять про великого українського поета збережеться і в інших заходах — конкурсах його імені, іменних стипендіях, відзначенні пам’ятних дат його життя, до останку відданого рідній землі та українському народові.
Марія ПОРОХ,
член Клубу інтелігенції
ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта», м. Косів.