Українці, навіть за кордом зокрема у Німеччині, залишаться патріотами. І звісно, що таку історичну дату як День Незалежності не відзначити аж ніяк не могли! І тому не дивно, що у європейській країні пройшли масові мітинги, марші, зібрання, велопробіги. Таким чином вимушені біженці показали велику любов до України, її підтримку у боротьбі великого народу впродовж століть і навіть тисячоліть за свою Незалежність, Тим паче під час війни, нав’язаної росією, коли держава проходить чи не найважче випробування в своїй історії.
Дві громадські організації «Сила єдності» Крайсхайльму і Німецько-Українське Товариство Гайльбронну згуртувалися для спільного відзначення дня, який став для нашого народу символом свободи. «Вільна. Незалежна. Нескорена». Під такою назвою проходило зібрання у Крайсхальмі.
Гімн України у виконі співачки Ліліани Тодорової, у якому гіркота втрат і сподівання на перемогу, дружньо підхопили присутні. Ведучі заходу Анна Рибальченко та Ілля Моденов говорили про ті випробування, які проходить протягом 14 років наша держава, рани, які щодня завдає ворог, про захисників, які щохвилини боронять нашу землю.
І Голова центру української культури та допомоги “Сила єдності” Алла Бахмісова привітала всіх зі святом і озвучила мрію кожного з нас – перемога та мир в нашій державі.
Яскраві виступи запрошених на свято українців – піаніста Тоні та соло-гітариста Олександра Бартєн”єва та німкиня- учениця музичної школи м. Крайльсхайм по класу флейти – додали мажорного та приємного настрою всім слухачам. Також гостями свята були – румунська співачка Ніколь, та два німецьких хори: госпельхор” Wer are one” під керівництвом Фелікса Кранке та хор “Enjoy” – Керівник Ліляна Тодорова, у виконанні яких ми почули пісні німецькою, англійською, французькою та українською мовами.
Програма була різноманітною та інтернаціональною, зрозуміла кожному українцю та кожному, хто знає німецьку, бо ведучі говорили двома мовами, а музику перекладати не треба, бо це мова, яка торкається серця та душі кожної людини з будь – якого куточку світу. Ми з гордістю та радістю спостерігали дивовижне сплетіння різних мов та культур в дружній ланцюг єдності європейських країн, якою є і наша рідна Україна.
Німецько-Українське Товариство Гайльбронну представило свою програму у Крайсхайльмі. Анастасія Козак, його голова, через фото- презентацію коротко розповіла про діяльність громадської організації під час війни. Як і всі громади за кордоном, надаємо посильну допомогу рідній Україні. Пишемо листи на фронти, підтримуємо рідних і близьких, намагаємося зібрати посильні кошти на обладнання та предмети побуту наших побратимів і посестер які воюють на передовій лінії фронту. І, звісно, отримуємо відгуки подяки і теплі слова. Так само налагоджені у нас контакти із населенням, яке сьогодні піддається варварським атакам російських орків.
Де б ми не були, слідкуємо пильно за подіями в Україні, – наголосила пані Анастасія.
Я, як член правління Національної спілки письменників України, не могла не сказати про письменників, які не тільки створили культурний фронт, а й безпосередньо беруть участь у військових діях. Це члени Миколаївської обласної організації, яку я очолюю, поети Олександр Кучеренко і Олег Гордій, якому наша громада допомогла у купівлі дрона.
Сучасники-письменники рівняються на наших попередників які пройшли сталінські табори і беріївські застінки, брежнєвські переслідування. Серед них Володимир Сосюра. По життю видатного українського письменника радянська влада пройшлася асфальтним катком. Вона намагалася убити у ньому любов до України. Він зазнав тортур, ув’янення, побував у психіатричній лікарні. Але його дух зламати не вдалося. Прикладом є його вірш «Любіть Україну”, який звучить сьогодні як молитва. У вірші висловлено прагнення мільйонів українців, які хотіли бачити свою країну вільною і незалежною.
Партійна критика ретельно приглядалася до того що він писав. І все таки прогледіла. Вірш «Любіть Україну» за часів Сталіна, деспота і душегуба України, був надрукований у шкільних підручниках. Комуністи дали команду вилучити цей вірш, примушували дітей виривати цю сторінку з книжки.
Але Володимир Сосюра приходить до нас майже щодня, і сьогодні він у Німеччині серед вас.
Прекрасним доповненням до програми були патріотичні пісні і музичні композиції у виконанні лауреата міжнародних конкурсів В’ячеслава Кодіци, неперевершеного скрипаля Замира Закиєва.
Усі, хто був в вишиванках на самкінець створили ланцюг єдності. На згадку зробили спільне колективне фото.
Слава Україні! Героям слава! Будьмо разом і до остаточної перемоги!
Віра Марущак,
письменниця, журналістка.
Leave a Reply