Існують у житті різноманітні причини людського смутку. Так, найчастіше він виникає внаслідок утрати рідної людини чи якоїсь дорогої речі, хатнього улюбленця чи цікавої книжки, годинника, телефону або щоденника.
Психологи в разі пережиття смутку пропонують величезну кількість порад для таких людей. Однак те, що допомагає одному, не завжди допоможе іншому. Існують вічні істини зі стародавньої мудрої книги – Біблії, – які підтримують людину в найскрутніших і розпачливих моментах.
Ці істини корелюють смутну людину насамперед зі Святим Духом. «Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах, бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих. І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Римл. 8, 26-28).
«Серце знає свою гіркоту» (Прислів’я 14, 10). А наш Господь завжди й вічно перетворює цю гіркоту на небачені солодощі тим, хто щиро вірить у це та в Нього. «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих,що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих» (2 Кор. 1, 3-5).
Наймогутнішим психологічним ліком для нашої душі, безперечно, є 22 Псалом. Кожний християнин, у якого нема й тіні сумніву в силі Бога, ніколи не лишиться в смутку наодинці. Треба лише зі щирістю, палкою Вірою, гарячою Надією без хитань покластися на Боже Милосердя.
Тоді людина майже не помічатиме, як минає її життя, «оскільки правдивий Бог сповнює її серце радістю» (Екклезіаст 5, 20).
Зиновій Бичко, член НСЖУ