Останнім бурмістром міста Чорткова у часи міжвоєнної Польщі був правник Станіслав Міхаловський, якого репресовано сталінським режимом лише за те, що … мешканці довірили йому управління своїм містом.
Гості Чорткова часто звертають увагу на фамільний склеп на історичному християнському цвинтарі, що добре проглядається з магістральної вулиці, колишньої Міцкевича, а нині – Бандери. Той, що архітектурними формами нагадує античний храм і має на фронтоні надпис MICHALOWSCY, тобто – Міхаловські. Однм з представників цієї родини був Станіслав Міхаловський, який працював у місті як нотаріус, практикуючий приватно та у структурі Чортківського окружного суду.
Відомо, що народився він у с. Ходковице Перемишлянського повіту у 1878 році. Навчався на правничому факультеті Львівського університету. У Чорткові оселився у власному будинку по вулиці Парковій, 4 (до того Трибунальська). Приватну нотаріальну канцелярію мав по вулиці Сокола, 2А, нинішня – Франка. У 30-і роки мешкав тут з дружиною, яку звали Герміна Вацлавівна. Працював бурмістром Чорткова у 1934 – 1939 роках.
Відмовився виїхати на захід у дні «золотого вересня», коли до Чорткова увійшла Червона армія. Вже 28 листопада 1939 року був арештований оперативниками НКВС. Сьогодні відомі їхні імена, їх таки варто знати. Арешт проводив ст. лейтенант НКВС Потриваєв. Того ж дня обшук у помешканні Міхаловських провів співробітник оперативної частини НКВС Щепкін . Він же проводив допити у Чортківській тюрмі.
2 грудня Міхаловський отримав звинувачення по ст. 54- 13 УК УССР, яке зводилося до того, що він працював бурмістром у місті Чорткові, яке входило до складу «панської Польщі». Також він був членом міського комітету громадського об’єднання OZN, яке займалося патріотичним вихованням молоді, за оцінкою слідчих – «націоналістичним». У 1940 році Міхаловського переведено до тернопільської тюрми. Тут його справу веде вже слідчий НКВС Губенко. Прокурорське заключення про тримання під вартою тривалістю півтора року підписано пом. прокурора Тернопільської області по спецсправах Бондаренком та зам. прокурора по спец. справах Чехраном.
Лише 19 вересня 1940 року звинувачувальний вирок було направлено на розгляд «особого совещания» при Наркомі внутрішніх справ СРСР. Вирок підписано сержантом ГБ Волченком , начальником слідчої частини лейтенантом Ястребніковим.
В архіві УСБУ по Тернопільській області зберігалася справа Міхаловського. Вона вже розсекречена і зараз передана у ДАТО. У ній міститься серед іншого “Протокол особого совещания» при наркоме” № 27 від 8 березня 1941 р. з вироком «как социально – опасный элемент заключить в испр. трудовой лагерь сроком на 8 лет». Від руки на протоколі накреслено: «УССР – Карлаг д/10 18276 от 08.03.41».
Це означало, що Міхаловського етапуватимуть у сумнозвісний “Каргопольлаг”, це мережа таборів ГУЛАГу серед тайги на теренах Архангельської області, де у роки сталінізму від нелюдських умов каторжної праці загинули тисячі людей.
Серед них мабуть і останній бурмістр Чорткова. Конкретне місце та обставини його смерті невідомі. Табірну справу наразі не вдалося розшукати. У Чорткові про нього нічого не нагадує, окрім надпису на фамільному склепі, у якому він не похований.
Але принаймні погляд його очей на цьому фото запам’ятайте…
Фото з архівно-кримінальної справи. Публікується вперше
Олександр Степаненко, голова ГО «Гельсінська ініціатива – ХХІ»