Більша частина життя Василя Кузана із с.Довге, що на Закарпатті, минає у карбуванні поетичного слова. Він із дитинства вустами припав до віршотворення, постійно удосконалює своє письмо, яке вже стало надбанням української літератури. Про це свідчать численні нагороди, якими відзначена його творчість.

І кожна відзнака для нього дорога, на вагу золота, бо шлях до визнання нелегкий. По праву гордиться тим, що свого часу був відзначений Дипломом міжнародного конкурсу “Гранослов-93”, дипломоми фестивалів “Пісня року” та “Шлягер року”, літературними преміями імені Федора Потушняка, Ярослава Дорошенка, Пайталеймона Куліша, Леся Мартовича, Юрія Яновського та Петра Скунця. Знаковим є те, що його вірші охоче читає не лише молодь, а й старше покоління. Вони перекладені на польську, словацьку, німецьку, іспанську, англійську, французьку, угорську, білоруську та російську мови. Знаковим є та, що він не шукає перекладачів, до нього вони звертаються самі, бо хіба можна обійти таке:
Ми йдемо до гріхів, постійно
Повертаючись до причастя.
Нас підступно веде в оману
Босонога ілюзія щастя.
Нам щастить помилятись знову,
В кращу днину впирати обрій,
Обіцяти своїм і ближнім
Світлий ранок і вечір добрий.
А подумати – все як вічно:
Жити нудно і важко, й пісно…
Прикрашаємо дні гріхами.
Вже гріхам і у храмі тісно.
Кожен вихід у світ книжки Василя Кузана – помітне явище в українській літературі. Не є винятком і зібрані поезії під красномовною назвою “Улюблені вірші”, які днями побачили світ в ужгородському видавництві Олександри Гаркуші. Переконаний, що вони стануть улюбленими не тільки для самого поета, а й для багатьох шанувальників його творчості. Його поетичним рядкам притаманна пісенність, за настроєм – вони глибоко ліричні. Про це свідчить насамперед те, що він є автором понад двісті текстів пісень. Окремі з них виконують народні артисти України Степан Гіга, Іван Попович, Петро Матій, Валентина Степова та інші відомі виконавці. А пісня “Золото Карпат” вже давно стала народною. Її часто можна почути по радіо і на телебаченні, цілодобово “крутять” в маршрутках, співають на весіллях і в компаніях.
Як зізнається сам поет, до збірки ввійшли вірші про кохання і життя, образні та метафоричні, щирі та глибоко інтимні, філософські та веселі як і самий автор. У нього філософське мислення. Майже в кожному з них відчувається, що Василь Кузан старанно, крок за кроком засвоює уроки європейської поезії. Його твори сповнені гуманізму, який конкретизується в утвердженні таких якостей як доброта, милосердя, вірність і любов, їх живить не тільки пережите та сьогодення, а турбота про майбутнє. Автор не губиться в бурхливому поетичному потоці, уже впродовж десятки років так і залишається вірним своїй стильовій манері з перевагою раціо над емоційністю. Пише щиро, легко, невимушено, напевне, сподіваючись, що його муза таки не зрадить, не дозволить покривити душею. Водночас якась невидима сила (це відчувається у його віршах) дисциплінує, організовує його художню думку.
В.Кузан дуже трепетно ставиться до поетичного слова. Для нього це не тільки основна значуща одиниця мови, що становить собою звукове вираження окремого предмета думки, а й писемне висловлювання того, що накипіло на душі.
Слова на славу. Славу за слова.
Сваволя слави – перекоси долі.
Слова німіють. Вічність відплива.
Є все й нічого.
Тільки дрібка солі
В три пальці взята, кинута в окріп.
Так і життя – розчинеться й не буде…
А слава піну робить на воді,
У ній себе ховають
Дивні люди…
Поезія Василя Кузана стала виразником настроїв, почуттів, тут нема фальші і декларативності, тієї безсловесності, яка підмінює думку й почуття готовою формулою.
Скажу більше: Василь Кузан – поет-новатор. Спираючись на міцні традиції прогресивної вітчизняної і світової культури, намагається влити в давні образи пристрасті наших днів.
Свого часу лауреат Шевченківської премії Дмитро Кремінь назвав Василя Кузана князем розкутої еротики. Але за тридцять з лишнім років творчої діяльності він отримав ще багато різних епітетів стосовно своєї лірики та себе самого.
Зокрема, Мирослав Дочинець написав: “Кузан – це творчий казан перманентного кипіння, варіння і кристалізації сирої словесної води в сіль Слова. Кузан − це романтик духу”. Сашко Ірванець додав: “Василь Кузан – це несподіванка й непередбачуваність.”
А Євген Баран підкреслив: “Картини його віршів універсальні і вгадувані. Це такий собі варіант пастельного малюнка, який не стільки відтворює конкретний ландшафт, скільки передає настрій, почуття ліричного героя”. Так, він – різний. І ця різнобічність особистості та калейдоскопічність світосприйняття найкраще проявляється у поезії Василя Кузана.
Поет відданий ідеям національного відродження України. У його творчості – прагнення збагнути складні проблеми часу. Як і його ліричні герої, відчуває свою болючу причетність до парадоксів доби, яка наповнена революційними процесами. Він певний час очолював Іршавську районну організацію Народного Руху України, неодноразово зустрічався із В’ячеславом Чорноволом, брав активну участь у різноманітних акціях, які проводилися у Києві. Напевне, саме тому у своїх творах він утверджує ідеї гуманізму, свободи слова, особистості, любові до нації та рідної землі. Свою людяну, тиху і світлу задуму кохає в поезії. Він не просто насолоджується словом, а вивершує його, вдосконалює. Мова його розповідей лаконічна й виразна, сповнена сердечністю і теплотою. Його сповна можна назвати щасливою людиною – щасливою в своїй праці, творчості і насолоді спілкування з мистецтвом, взаєморозуміння з природою, приязних відносинах із навколишнім світом. Досить лише прочитати його поезію “Десь там…”, “Краю мій маленький”, “Тест на братство”, “Митра осені”, “Старі чернетки”, “Ця хата”, “Дорога до…”, “Октава болю”, “Якби ти була моєю…”.
Втім, вірш “Якби ти була моєю…”не можна обійти непоміченим. Бо він про кожного із нас, принаймні, чоловіків.
Якби ти була моєю,
Ми били б з тобою посуд,
Як мінімум, раз на тиждень,
Бо я ревнував би дуже
Красу твою усіх.
У нього є чого повчитися молодим поетам, які лише починають торувати шлях у велику літературу. Власне, Василь Кузан не забуває і про них, про це свідчить і альманах, над яким він зараз працює і, сподіваємось, найближчим часом побачить світ.
Василь ШКІРЯ
Іршава, Закарпаття