Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов’язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.

Згідно із текстами Нового Заповіту, Вознесіння Господнє — день, коли Ісус Христос вознісся на Небо і сів «праворуч Отця». Ісус Христос явився своїм учням в Єрусалимі та звелів чекати пришестя Святого Духа. Він піднявся з учнями на гору Єлеонську, де востаннє благословив їх і вознісся.
У Святому Письмі розповідається, що востаннє Ісус Христос промовив своїм учням: «Мир вам!», а потім дав останню настанову: «Ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх во ім’я Отця і Сина, і святого Духа, навчаючи їх, зберігайте все те, що я вам заповів, і я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця світу».
У джерелах трьох перших сторіч не згадується про це свято. Знавці обряду дотримуються думки, що тоді його відзначали разом із святом Зішестя Святого Духа. У IV столітті Вознесіння Господнє стає загальнознаним святом: історик Сократ називає його «всенародним».
У IV ст. рівноапостольна цариця Олена на честь цього свята на місці Христового Вознесіння звела храм.