«Скільки книжок написала Леся Бернакевич, не знають ні читачі, ні, мабуть, сама авторка, принаймні вголос не озвучувала» – зауважив Олесь Дяк, який модерував творчий захід письменниці. – «Проте немає сумнівів, що вона – оригінальна й неповторна в своїй літературній діяльності. Про що засвідчують хоча б красномовні назви її книжок…».
На відміну ведучому вечора, Леся Бернакевич зробила екскурс у невідомі нікому першопочатки своєї творчості. Цього разу авторка детективних романів розповідала не про сюжетні інтриги, а про ті часи, коли на її творчому рахунку ще не було книжок, ні повістей, ні навіть оповідань. Однак були перші спроби — літературні й сценічні. «Адже не буває чогось із нічого» – переконана письменниця. – «Навіть, якщо митець не відразу взявся за перо, то це не означає, що він не готувався до цього роками бодай підсвідомо». І ці початки — як підводна частина айсберга, як протилежний бік місяця, про які не відають ні читач, ні літературний критик”.
Леся Бернакевич продекламувала, (напам’ять) свій перший гумористичний твір, який написала в дванадцять років, а також заспівала пісню із репертуару француженки Мірей Матьє, яку любила ще з раннього дитинства і вважала її взірцем для наслідування в усьому.
ПРЕССЛУЖБА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НСПУ