День жалоби у німецькому місті Гайльбронн українська громада вшанувала співвітчизників, заморених голодом, молитвою на цвинтарі, біля пам’ятника загиблих у війні 1939-1945 років. Під жовто-блакитними прапорами, з почесними вінками від мера міста Гаррі Мергель та А. Козак зустрілися українці у жалобному місці.
Священик греко католицької церкви Роман Врущак відслужив панахиду за душі жертв голодомору, гітлерівської диктатури, за тих, хто поклав свої голови у сучасній російсько-українській війні. Молитви влилися у море молитов, за душі убієнних, які звучали у цей день в усій Німеччині. Програма продовжилась у палаці, де звучали Гімн України, виступи Анастасії Козак, члена громади Хайльбронну, Лесі Шрамко, заступника голови Об,єднаних Українських організацій у Німеччині.
Голова Миколаївської організації спілки письменників України Віра Марушак розповідала про враження від того, як ще у 70-ті роки минулого століття в редакції було відмовлено у публікації замальовки про людину, яка пережила голод. Її намагалися переконати, що такого в історії країни не було. Натомість тоді молода журналістка розповіла історію маминої сім’ї. Відповідальний секретар газети “Южная правда” пояснив, що існує цензура, яка забороняє розповідати правду. Уже пізніше переконалася в цьому сама. Тому більшість людей мовчали, бо боялися потрапити за грати.
Також письменниця розповіла про власні оповідання у збірці “Життєва абетка”. На зібранні була присутня голова організації українських жінок Марія Ковалишин. Цього вечора звучала бандура, на якій грала Настя Турчин, біженка з Нової Каховки, 12-рчна учениця музичної школи, Микита Жуков, біженець з Києва, грав на фортепіано, та гітарі. Звучали у залі і вірші про голодомор, Катя Тупіка озвучила щоденник одного з померлих у 33 році.
Книжкову виставку прикрасило видання німецькою мовою, Василя Барки “Жовтий князь”, презентовану 2013 року в українському посольстві Відня. На нього звернула увагу жителька Хальбронну Алла Браухли.
Книжку варто прочитати усім депутатам Німеччини з тим, щоб вони проголосували за визнання геноциду українського народу під час голодомору, яке влаштував комуністичний режим СРСР. Єпископ Мюнхена Богдан Дзюрах просив українців, де б вони не жили, потурбувалися, щоб у кожному місті звести пам,ятники жертвам голодомору до 90-ї річниці трагедії, яка буде відзначатися наступного року.
Пресслужба МОО НСПУ
