(Аделя Григорук. Рука різця не випускала: Творчий портрет Василя Кабина.  — Косів: Писаний Камінь, 2022. — 348с., іл.).

 

Книги бувають різні: наукові, автобіографічні, художні, філософські, історичні… В кожній закладений свій зміст, кожна читається і сприймається по-своєму. Книга, яка була і залишиться незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості, відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей.

Сьогодні хочу повести розмову  про книгу, яку, на мій погляд,  можна назвати унікальною, справжнім новочасним відкриттям постаті Василя Кабина, який причетний до створення косівської мистецької школи  дереворізьблення, основи якої заклав Василь Девдюк.

Книгу написала Аделя Григорук — членкиня Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник освіти України, письменниця, літературознавиця.

«Рука різця не випускала» —  доволі об’ємне (348 сторінок), а, головне, —  наповнене якісним науковим текстом, привабливе за дизайном видання,

в якому глибоко і всебічно висвітлено життєвий  та творчий  шлях (охоплено три століття (XIX, XX, XXI) Василя Кабина (1908-1992), відомого мистця різьблення на дереві, педагога, учня Василя Девдюка.

 Не тільки літературного гурмана, але й  пересічного читача зацікавить ця книга,  яка   на своїх сторінках вмістила пролог «Василь Кабин: із когорти корифеїв» в перекладі 4 мовами: англійською, німецькою, польською, фран-цузькою) та 5 частин: « Яре зерно душі», «Роки випробувань та праці», «Золоте жниво творчості»,  «Василь Кабин у спогадах сучасників», «Твори В.І.Кабина у музеях України», —  та список використаних джерел, іменний покажчик,  подяки добродіям та добродійкам за надані матеріали.

Цікавим є те, що для написання книги використано 156 джерел, в іменному покажчику згадано більше 550 прізвищ, що суттєво розширює її зміст, а прекрасні  чорно-білі та кольорові  світлини (всього їх 452, серед них цікаві документальні, сімейні, музейні, фото місць і краєвидів Гуцульщини, фоторепродукції робіт Василя Кабина та присвячених йому творів)  візуалізують сторінки  життя і творчості мистця, дають можливість не тільки побачити обличчя людей, про яких  розповідається (багато з яких, на жаль, уже перейшли межу вічності), а й  дозволяють вповні насолодитися роботами неперевершеного Майстра.

Шлях до видання книжки — довгий і важкий (4 роки праці, зізнається авторка). Коронавірус, повномасштабна  війна, сімейні обставини, хвороби ставали на перепоні, але жага до завершення праці приходила  знову й знову, бо хотілось якнайшвидше донести до читача історію творення Майстром його мистецьких шедеврів.

Архіви, історичні документи, видання, завдяки яким повніше і глибше було розкрито тему, пожовклі від часу підшивки газет, фотографії (в тому числі — старі, архівні), документальні телепрограми,  списки робіт, збережених у музеях України, спогади сучасників, розповіді  дітей  Василя Кабина – дочки Люби і сина Романа, ще живих свідків подій і навіть витяги з історії хвороби та протоколів зборів… Це далеко не повний перелік використаних Аделею Григорук джерел при написанні книги. Потребувалося неординарного підходу, аби з усього матеріалу вибрати найсуттєвіше, найхарактерніше для різних часів, в яких жив і творив різьбяр (що дослідниці вдалося), впорядковувати  написане, щоб залишити в серцях кожного, хто знав мистця, добрий слід і гарну пам’ять. про нього.

Ця воістину цінна  праця увінчалася успіхом.

Напередодні 114 річниці від дня народження Василя Івановича книга  побачила світ у  косівському видавництві  «Писаний Камінь», добре відомому в світі поліграфії.

Книга не була б такою цікавою, якісно виданою, якби не  висока фахо-вість і сумлінність усіх, хто, крім авторки, працював над її створенням: художника  Антона Григорука, Марії Порох (комп’ютерний набір), Юрія Пороха, Наталії Юрової (сканування, обробка світлин та оригіналів),  директора видавництва Михайла Павлюка та  комп’ютерного дизайнера  Віталія Стефурака.

Презентація нової книги відбулася в  актовому залі Косівської регіональної спілки художників України на День художника, який щороку у другу неділю жовтня відзначають майстри пензля. Тут в дружньому колі зібралися художники, викладачі та студенти, письменники, журналісти, члени Клубу інтелігенції, «Просвіти», бібліотекарі, діти та родина майстра й авторки книги, знайомі, друзі, поціновувачі літератури та мистецтва.

Захід вів Іван Кочержук — голова Косівської регіональної організації Національної спілки художників України, за рішенням якої друкувалася книжка.

Аделя Григорівна розповіла про те, як вона працювала над книгою,

збирала відомості з різних джерел, поставивши перед собою мету правдиво, на історичних і архівних  матеріалах відтворити  творчий портрет Василя Кабина  —  «одного із тих, хто впродовж багатьох де­сятиліть талановито трудився на цій ниві й залишив у спадок наступним поколін­ням багаті скар­би рукотворних художніх див, які не втратять своєї естетичної цінно­сті доти, доки лю­дям буде потріб­на краса у житті», — зазначила вона.

Ця книга відкрила нам обличчя майстра крізь століття, бо дослідниця на широкому фактологічному матеріалі проаналізувала етапи мистецької практики В.І.Кабина, його роль в організації художнього виробництва на Косівщині в 30-х та 40-60-х роках XX ст., відтворила громадську та виставкову діяльність 70-80-х рр., звернула увагу на багатство орнаментальної мови та досконалу техніку виконання творів, охарактеризувала творчий доробок мистця за типологічними групами творів.

Присутні уважно слухали розповідь авторки, виступи дітей,  сучасників В.Кабина, і разом з ними мовби поринали в епоху, в яку жив і творив Майстер.

 Усі, хто брав слово, — Іван Кочержук, Йосип Приймак, Василь Шкурган, Юлія Конопелько,  Василь Глібчук,  Роман Кабин (син майстра),  Любов  Кабин- Миколайська (дочка), Ліліана Косановська (внучка Василя Кабина), Іван Парипа, Богдан Ходан, Дарія Даниш-Тимків,  Олег Слободян, земляки з рідного письменниці  Обертина — високо оцінили нове дослідження Аделі Григорук.

Дійство пройшло в  дружній та теплій атмосфері. Було багато добрих слів, квітів, сердечних  побажань. Вдячними оплесками сприймали присутні виступи та віншування, адресовані Аделі Григорук. Приємно, що серед присутніх була й наймолодша слухачка,   Діанка Кулик (внучка сестри авторки),  яка теж адресувала щирі й теплі слова подяки письменниці та подарувала їй розкішний букет квітів.

Струни наших сердець зачепили поезії, які лунали  в авторському виконанні  Ліліани Косановської, відомої української письменниці, присвячені своєму знаменитому дідусеві.

Дочка Василя Кабина — Любов Миколайська  — щиро подякувала пані Аделі за прекрасну книгу і  подарувала їй буси, зроблені самим майстром.

Наостанок авторка унікальної  і надзвичайно потрібної книги висловила свою вдячність присутнім за високо оцінку її праці.

На мій  погляд, це видання — не просто книга, а унікальне дослідження мистецького феномену, яким був В.Кабин.

 Радію з того,  що Аделя Григорівна отримала  адресну подяку від Національної  спілки художників України «за збереження і популяризацію мистецтва рідного краю, звитяжну працю на освітянській та творчій ниві, ентузіазм і натхнення у розбудові засад культури України», яка була вручена їй   головою центральної контрольно-ревізійної комісії НСХУ, заслуженим діячем мистецтв Миколою Кіщуком, хоча вважаю, що таке дослідження заслуговує найвищих відзнак.

Такі події надовго залишаються в пам’яті, наповнюють  душу світлими і чистими емоціями, вселяють віру в те, що інтелектуальна праця на благо свого народу завжди є необхідною і знаходить вдячність у серцях сучасників.

Марія  ПОРОХ,

членкиня Клубу інтелігенції

ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта».

м. Косів

Світлини авторки.