Надсилаю Вам конспект уроку з літератури рідного краю Богдан Мельничук “Скрипка від старого” (7 клас). Тема патріотизму є дуже актуальна в непрості для України часи, тому пропоную Вам надрукувати цей конспект уроку у своєму журналі.
Тема: ЛРК. Богдан Мельничук. «Скрипка від старого».
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю літератора Тернопільщини Богдана Мельничука, із поняттям «новела», допомогти глибше усвідомити ідейно-художні особливості новели «Скрипка від старого», розвивати навички коментування прочитаного й висловлювання свого ставлення до нього, самостійного пошуку інформації, співвіднесення із сучасністю давноминулих подій, вміння знаходити у творі художні засоби, діалектні слова, пояснення їхньої ролі у новелі, розвивати пам’ять, творчу уяву, естетичні смаки, виховувати почуття патріотизму,вірності Батьківщині, значення історичної пам’яті в житті сучасного суспільства.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: книжкова виставка «Богдан Мельничук – поет, прозаїк, драматург», портрет Б. Мельничука, проектор, відеоматеріали, книга «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених», тлумачний словник української мови.
Епіграфи:
Його душа співала скрипкою…
Ю. Вавринюк.
Я хочу собою возвеличити українське…
В.Винниченко.
Народна пісня – це жива, яскрава, сповнена барв істини народна історія, яка розкриває життя народу.
М. Гоголь.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну…
В.Сосюра, «Любіть Україну».
Перебіг уроку.
- Мотивація навчальної діяльності (підготовка до сприйняття).
Прочитайте епіграфи до уроку. Як ви розумієте їхній зміст?
Важливими, ключовими словами нашого уроку будуть такі слова: Україна, скрипка, пісня, душа, любов, історія, патріот, народ.
У кожного учня на столі є невеличка паперова скрипка і олівці.
Завдання з елементами асоціативного мислення.
Використовуючи подані слова, в кінці уроку на цій скрипці напишіть висновок і свої враження від уроку словами і кольорами, які ви вважаєте найбільш вдалими, найбільш актуальними.
- Повідомлення теми і мети уроку.
Вчитель звертає увагу учнів на книжкову виставку.
- Ці книги написав літератор Тернопільщини Богдан Мельничук, який посіяв на ниві красного письменства трилисник, один листок якого – поезія, другий – проза, а третій – драма.
На сьогоднішньому уроці з літератури рідного краю ми ознайомимося із життєвим і творчим шляхом Богдана Мельничука, доторкнемося серцем до його новели «Скрипка від старого», спробуємо дослідити героїчні сторінки історії нашого народу, з’ясуємо роль митця в житті суспільства.
- Вивчення нового матеріалу.
Учень розповідає біографію Б.Мельничука. Учні розглядають спроектовані на дошці фотографії.
- Повторення відомостей з теорії літератури.
– Що таке новела?
Невеликий розповідний твір, переважно на одну якусь незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажів, із несподіваним фіналом.
Коротко перекажіть твір. Доведіть , що «Скрипка від старого» – новела.
Звучить уривок із новели у виконанні народного артиста
України В’ячеслава Хім’яка (від початку до слів «На вигляд скрипаль мав років сімдесят»).
Словникова робота.
Обсервувати порожнечу – спостерігати, обстежувати; сульптуризуватися – ставати у скульптурну позу і завмирати на деякий час; пам’ять сканувала – відобразила; Цісар – назва імператора Австро-Угорської імперії, найвідоміший з них Франц-Йосиф 1; віртуальний портрет – невелика літературна замальовка, присвячена одній конкретній людині.
- Зверніть увагу на портрет скрипаля.
- Коментоване читання портрета скрипаля. Які художні деталі використав автор?
- Подивитись записи у літературознавчому словнику визначення художніх засобів.
Гандрабата худа постать – незграбна постать (епітет); постать, наче вирізьблена з покрученого кореня вивернутого бурею дерева (порівняння); сутулі плечі (епітет); плечі, що зігнулися під тягарем пережитого (метафора); побатожене зморшками обличчя (метафора); напівзаплющені очі (епітет); очі немов вибухали (метафора).
Бесіда за питаннями.
- Де відбуваються події, змальовані у новелі?
- Коли і де вперше автор побачив скрипаля?
- Яке значення скрипки в житті українського народу?
Учні зачитують спроектовані на дошці відомості про скрипку, історію виникнення скрипки, пригадують цитати пісень, в яких згадується цей музичний інструмент («скрипка грає, серце крає…» )
Скрипка – струнний музичний інструмент, має 4 струни, з’явився у середині 16 століття, пробразом послужила віола (віолончель). Майстра, що виготовляє скрипки, називають скрипником. Засновником мистецької гри на скрипці вважається А.Кореллі.
Відомі скрипалі: Антоніо Вівальді (17 ст.); Іван Хандошко (18 ст.); Ніколо Паганіні (19 ст.); Давид Ойстрах (20 ст.). Слово скрипка походить від старослов’янського «скрипати», тобто скрипіти. В Україні скрипка набула поширення з17 століття і стала народним інструментом, увійшовши до народних ансамблів «троїстих музик». Скрипка – «королева музики». Українські скрипалі: Ольга Пархоменко, Богодар Которович, Олег Криса, Василь Попадюк.
- Робота за методом «Асоціативне гроно».
– Які асоціації виникають у вас при слові скрипка?
Складіть асоціативне гроно.
- Як ви думаєте, з якою метою вийшов скрипаль на вулицю? З метою збагачення, задоволення? Доведіть свою думку. ( Перша причина: донести до українського народу його дорогоцінну спадщину – пісню. Друга – пробудити патріотичний, героїчний дух народу, бо, за словами автора, істинний, справжній українець не може бути байдужим до пісень скрипаля. Старий хотів, щоб внуки виросли патріотами рідної землі. Третя – матеріальна скрута (невелика пенсія, слабке здоров’я, єдиний підробіток – гра на скрипці, можливо, це колишній викладач сольфеджіо або артист).
- Яке ставлення автора до персонажа твору? Як називає він його?
- Старий, скрипаль, маестро, музика. Порівняти лексичне значення слова музика і музика (див.тлумачний словник: музика – мистецтво, що відображає дійсність художньо-звуковим способом; музика – те саме, що і музикант). Маестро – запозичене.
Опираючись на зміст твору, проведемо дослідження історичних подій, згаданих у новелі. Звернемо увагу на образ скрипаля, з’ясуємо роль художніх засобів у творі.
Для цього учні умовно поділені на три групи: 1 група – « Козачата»; 2 група – «Червона калина»; 3 група – «Нескорені». У кожній групі є історик, літературознавець, музикознавець, художник.
1 група досліджувала період, коли автор почав писати книжку про перебування в нашому краї Богдана Хмельницького, волинські й галицькі шляхи його війська.
Історична довідка про Б. Хмельницького.
Богдан Михайлович Хмельницький – український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького,організатор повстання проти панування в Україні польської шляхти, яке переросло у національно-визвольну війну проти Речі Посполитої.
Засновник козацької держави – Гетьманщини. Протягом свого гетьманування уклав союзи зі Швецією, Московською державою і Османською. Здійснив два походи на Галичину в1648 і 1655 роках. Перший похід – битва біля Жовтих Вод. Війська Хмельницького отримали блискучу перемогу, захопивши багато трофеїв. У другому поході під Городком українські та московські війська погромили Потоцького так,що він змушений був віддати Україні цілий захід.
Бесіда за запитаннями.
Як готувався автор до написання книжки про Богдана Хмельницького?
- Студіював у архівах документи;
- вивчав у бібліотеках літературу про Б. Хмельницького
( від літописів до найновіших досліджень та художніх творів);
- робив виписки з праць українських авторів,
- перекладав з польської та російської мов;
- до написання книги автор готувався дуже старанно. скрупульозно.
Коментоване читання уривка.
«Урешті, коли відчув себе готовим до роботи, вмостився за письмовим, єдиним у помешканні столом» до слів «щоб не злитись через якусь дрібницю».
- Що перервало роботу письменника?
Звучить «Козацький марш».
Учні детально переказують уривок «З вулиці долинув «Козацький марш».
Довідка музикознавця.
Козацький марш – музичний жанр, мелодія, що має енергійний, чіткий ритм і такт, призначений для супроводження пересування людей у чіткому, синхронному темпі.
- Як ви розумієте вислів: «У скрипці старого озвалася душа Марусі Чурай безсмертною мелодією? Що ви знаєте про Марусю Чурай?
Довідка історика про Марусю Чурай.
Маруся Чурай (1625–1653) – напівлегендарна українська співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство відомих у народі пісень: «Ой не ходи, Грицю». «Котилися вози з гори», «Грицю, Грицю, до роботи», «Віють вітри», «Засвіт встали козаченьки». Також відома як Маруся Чураївна.
- Яким приснився скрипаль автору?
Портрет зі сну: замість скрипки – шабля, не стояв на вулиці, а з шаблею мчав на баскому коні у козацькій лаві, замість акуратних вусиків – довгі вусища підковою,чуб-оселедець вихором в’ється.
Автор бачить старого у сні козаком.
Сон – це перенесення своїх думок, переживань у підсвідомість, коли тіло відпочиває, а підсвідомість працює.
Словникова робота.
Бюрко ( діалектне слово ) – стіл; серце стрепенулося – метафора; приголубив позирком очей – метафора; у скрипці озвалася душа – метафора; чуб-оселедець (непряме порівняння, прикладка); чуб вихором в’ється – метафора; довгі вусища підковою – непряме порівняння; наголосила-заридала скрипка, вся Вкраїна плаче – перенесення – (метонімія); поповзли по спині мурашки (фразеологізм – стійке сполучення слів); крізь завісу часу попрощався – метафора; бриніли дві сльози – метафора.
Слово музикознавця.
Під час написання книги про Б. Хмельницького автора супроводжували три пісні: «Козацький марш»,«Засвіт встали козаченьки» , «Ой Морозе, Морозенку».
Звучать уривки пісень.
Бесіда за питаннями і виконання завдань.
- Коли автор закінчує роботу над книгою і виводить на папері печальну фразу про загибель Морозенка під час облоги Збаража у1649 році, сидить у зажурі. Чому?
- Знайти цитату «сум народу огортав мене й через століття – так не хотілося, щоби звитяжець помирав» до слів «бриніли дві сльози».
- Між скрипалем і автором існує невидимий зв’язок?
Як ви думаєте, що це за зв’язок? Свою думку доведіть.
- Зверніть увагу на епізоди першої і другої зустрічі скрипаля і автора ( приголубив поглядом і подякував, кивнувши головою; не піднімав погляду, бо плакав,не хотів показати сліз, бо сумував не на показ, а душею).
Висновок: настрій автора,його сум, переживання за долю України рівнозначний настроєві скрипаля. Вони – патріоти своєї Вітчизни ( патріот – людина,яка любить свою Батьківщину). Їхні душі співзвучні. Їхні серця – це гарячі серця істинних українців. Звичайно, патріотами рідного краю є і вище згадані Богдан Хмельницький, полковник Морозенко, Маруся Чурай, також і ми любимо Україну, тому назва нашої групи – «Козачата».
Учень-художник демонструє малюнки козаків.
2 група «Червона калина».
Коли вдруге письменник всівся за своє яких улюблене бюрко,щоб написати книгу про Українських Січових Стрільців, Вояків Української Галицької Армії, залунала мелодія «Ой у лузі червона калина…»
Довідка історика про Українських Січових Стрільців.
Звучить гімн Січових Стрільців (відеозапис).
Робота з текстом новели.
«Вигравала скрипка,вигравали молодечим завзяттям й очі скрипаля».
- Чому автор акцентує увагу на очі скрипаля? (Очі –дзеркало душі).
Коментоване читання уривка від слів «Ті очі засвітили мені ще не раз засвітили мені в душу …» до слів «Немов стояв за спиною…»
- Зверніть увагу на віртуальний портрет скрипаля.
Одяг: шапка-мазепинка, мундир, відзнаки на комірі й на рукавах.
- Яку характеристику дає автор скрипалю?
Характерник, мольфар, чарівник, дивогляд (див. тлумачний словник).
- Як ви розумієте вислови «він наче крізь стіну дивився», «він наче стояв за спиною»? (словосполучення фразеологічного типу, означають прозорливість,елемент казковості, фантастики).
– «Золоті галицькі леви боролися за волю рідного краю».
Чому автор називає воїнів «золотими галицькими левами»?
Розповідь музикознавця про пісні, присвячені періоду визвольної боротьби:
«За рідний край», «Ой там на долині», «Як з Бережан до Кадри…», «Засумуй, трембіто» поета і композитора Романа Купчинського; «Їхав стрілець на війноньку», «Слава, слава отаману», «Питається вітер» композитора Михайла Гайворонського; «Ой видно село», «Бо війна війною», «Колись, дівчино мила..», «Ми йдем вперед» Левка Лепкого.
Художник демонструє фото і малюнки.
Більше сорока тисяч воїнів загинуло. Про це з печаллю розповідала скрипка старого:
Засумуй, трембіто,
Та по всьому світу,
Що зів’яло галичанам
Сорок тисяч цвіту. (Зів’яло сорок тисяч цвіту – метафора).
Висновок: воїни Української Галицької Армії, автори вище згаданих пісень – патріоти рідного краю.
3 група – «Нескорені». Розповідь історика про Українську Повстанську Армію.
Портрет скрипаля зі сну:
автор зображує його то в селянському кожушку, то у ватнику, то у звичайному піджаку, що не приховував узору на вишиванці. Незмінними залишились тільки шапка-мазепинка з тризубом і наїжачені вусики на суворому обличчі.
Художні засоби: бюрко скучило за мною – метафора; наїжачені вусики – епітет; темна криївка (схованка) – епітет; дивлячись крізь стіну – словосполучення фразеологічного типу.
Перегляд світлин книги «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених».
Коментар художника.
Слово музикознавця.
Прослуховування уривків із повстанських пісень «Гей там далеко, на Волині, зродилась армія УПА…», «Йшли селом партизани», «У темній криївці повстанці сиділи», «Хлопці-молодці, а де ж ваші хати».
Висновок: воїни УПА – патріоти.
Звучить уривок із новели (кінцівка твору) у звукозаписі.
Запитання вчителя:
– Чому саме письменнику старий вирішив віддати скрипку – найцінніше, що в нього було? (Скрипаль віддав інструмент – символ душі українського народу
такому ж патріоту, як і він, людині, котра любить свою землю, свій народ).
У новелі немає портрета автора, але описується його вболівання за долю свого народу. Музика побачив цей біль в очах письменника, тому скрипку віддає тому, хто збереже її для наступних поколінь – своєму земляку.
Напевно, це був одинокий чоловік,раз не віддав скрипку рідним. Саме письменник став для маестро рідним по духу.
- Що саме, на вашу думку, сказала скрипка літератору?
Учні на виготовленій із паперу скрипці коротко записують висновок за ключовими словами уроку (Україна,пісня, скрипка, душа, народ, патріот ) і розмальовують скрипку фарбами тих кольорів, які найбільше підходять до теми уроку.
- Яким ви уявляєте письменника? (Учні описують, яким вони уявляють автора).
Прийшов час познайомитися із автором новели «Скрипка від старого», нашим земляком Богданом Мельничуком.
Запитання учня-репортера:
- Що саме надихнуло Вас написати «Скрипку від старого»?
- Чи знали Ви особисто скрипаля, чи це видуманий персонаж ?
- Чи залишили Ви у себе скрипку, чи комусь віддали?
Підсумок уроку.
Діти дарують свої скрипочки із записом і малюнком запрошеним на урок гостям із побажаннями: «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну!».
Домашнє завдання та інструктаж до його виконання. Написати зв’язне висловлювання на тему «Пісня – душа народу».
Кулик Надія, поетеса, член НСЖУ.