У День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на цвинтарі Гайльбронну відбулася панахида, яку провів Роман Рущак, священник зі Штутгарту. Ігор Вернадський, лікар із України, Анастасія Козак, голова німецько-українського товариства, Віра Марущак, член правління Національної спілки письменників України, говорили про національну трагедію України.
Гаррі Мергель, мер міста Гайльбронн поклав почесний вінок до пам’ятника загиблих у 1039-1945 р, біля якого зібралися українці, щоб разом помолитися за душі невинно убієнних сталінським режимом.
Штучні Голодомори призвели до масового вимирання населення, наголосив Ігор Вернадський. Мисливці на життя, комуністи, приходили до кожної домівки, щоб забрати останню їжу, металевими щупальцями довбали у хатах долівку, подвір’я, городи, щоб, бувало, селяни не приховали бодай вузлик зерна.
Анастасія Козак, батьки якої у 1941 році були депортовані до Німеччини, розповіла про історію кількох хвиль Голодоморів, що винищували місцеве населення. Говорила про тих, хто похований на невеличкому клаптику землі на кладовищі Гайльбронну. Про історію будівництва пам’ятника, біля якого збираються щороку українці, щоб віддати шану тим, кого убили кати НКВС.
Світлана Луценко пригадала розповіді бабусі, яка боялася розповідати у повний голос про Голодомор. Ті страшні часи забрали її рідних. У селех нікому було ховати померлих, тому вони покоїлися у загальних ямах. Досі не має точної цифри загиблих від катів України.
Через призму художньої літератури, в якій йдеться про незламність народу, про його боротьбу за незалежність і свободу, побудувала свій виступ я, нащадок тих, хто вижив у страшні роки Голодоморів. Про це опубліковано у книзі «Пустеля. Голодомор. Український південь», випущеної за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики у видавництві Креативна агенція «Артіль». Мова йде про тих, у кого жеврів вогник життя, про спустошені хати і села, про криваві жорни радянської системи. Перекинула місточок від минулого у сьогодення. Бо свою криваву справу з винищення українського народу досі продовжує російська федерація, війною забираючи життя українців. Геноцид продовжується.
Правду має знати світ, аби такого більше не повторилося.
Віра Марущак, письменниця, журналіст