У Дніпрі продовжується акція «Свободу – полоненим». З 9-ої ранку активісти Правозахисна група «СІЧ» облаштували намет, де тиждень збиратимуть підписи під зверненням до української влади з вимогою звільнити всіх громадян України, незаконно позбавлених волі на тимчасово окупованих територіях України та території РФ.
Протягом цього тижня на великому моніторі у Парку ракет транслюватимуться документальні відеоролики про українськиї заручників та кінострічка «Полонені», яку створила громадська організація Правозахисна група «СІЧ».
«Прийди на проспект Поля, 2Д, аби нагадати владі та всьому світові: полонених досі не звільнено! Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб вирішити це питання! Лише за офіційними даними досі у заручниках бойовиків на окупованих територіях лишаються 113 людей, 500 військових та цивільних рахуються зниклими безвісти. Кремль тримає за гратами понад 70 політв’язнів – громадян України. Усі ці люди потребують нашої підтримки!» – йдеться у зверненні органіхаторів до мешканців Дніпра.
Акція розпочалася у понеділок мітингом «Свободу – полоненим». Так Дніпро долучився до Всеукраїнської акції на підтримку тих, хто пожертвував власною волею, відстоюючи свободу та Незалежність України. Організаторами мітингу виступили ГО “Українська асоціація полонених” спільно з ГО «Берегиня» та ГО «Правозахисна група «СІЧ».
Зі світлинами безвісти зниклих та бранців бойовиків – вийшли їхні рідні, друзі, знайомі та військові. Батьки роками не знають, де їхні сини, чи живі вони взагалі. Численні звернення до різних органів влади – безрезультатні. Тож люди вкотре влаштовують всеукраїнську акцію, сподіваючись достукатися до чиновників.
“Вже 1 711 днів, як мій син у полоні. Ми не маємо жодної інформації про нього та його бойових товаришів із 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». У полон потрапило 12 чоловік, половину звільнили. Ще 6-ро до цього часу в руках бойовиків», – розповіла мати полоненого Андрія Маркіна пані Людмила.
«Ніхто з нас не повинен забувати про хлопців, які перебувають в полоні. А держава повинна вживати всіх заходів, для повернення додому кожного, хто перебуває в руках агресора. Ще один дуже важливий момент – надання цим хлопцям та членам їхніх родин державних гарантій соціального захисту.
За 4 роки війни на Донбасі проблема захисту військовополонених так і не вирішена. Відповідно до норм Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, заборонено насилля над життям та особистістю полоненого, катування, приниження гідності, покарання без попереднього суду. Але це все відбувається на даний час. І таке враження, що російські найманці забули не лише про ці правила, вони взагалі забули про мораль та людяність. Я розумію, що керівництву нашої держави важко повертати цих людей додому, але держава має надавати гарантії соцзахисту!» – зауважжила правозахисниця «СІЧі» Наталія Кожина.
Вона нагадала, що ще на початку розбудови незалежної України юула прийнята Постанова Кабміну «Про фінансування заходів, пов’язаних зі звільненням та поверненням на Батьківщину військовополонених, які пропали безвісти під час збройного конфлікту в Афганістані». Завдяки цьому документу було повернено в Україну сотні наших громадян. На цей час подібного сучасного документу в Україні не існує. І якщо в 2015 році до Закону про оборону країни були внесені зміни щодо гуманного поводження з полоненими, то це стосується лише Збройних Сил України. А те, що діється по відношенню до наших захисників у полоні і після їх повернення додому, – це питання залишається невирішеним, наголосила правозахисниця.
«Це – ганебна ситуація для України! Тому обов’язок кожного громадянина привертати увагу влади до проблем військовополонених та членів їхніх родин, підтримувати морально тих, хто опинився у страшній ситуації», – вважає Кожина.