(Аделя Григорук. У долі на долоні: автобіографічна повість. — Чернівці: Вид.-во Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, 2025. — 264 с.).
Саме під такою назвою у видавництві Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича «Рута» побачила світ нова книга відомої не тільки на Прикарпатті і в Україні, але й далеко за її межами письменниці, членкині НСПУ, НСЖУ та НСКУ, заслуженої працівниці освіти України — Аделі Григорук.
Видання вийшло за фінансової підтримки заслуженого майстра народної творчості України, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Лауреата Гран-Прі XII Міжнародного гуцульського фестивалю та Мистецької премії імені Данила Щербаківського та Міжнародної премії «Corona Carpatia» Юрія Павловича з Рахова.
Творчий урожай на літературно-видавничій ниві Аделі Григорук багатий і різноманітний, різножанровий: літературно-критичні статті, присвячені творчості багатьох творців художнього слова; есеї про художників і майстрів декоративно-прикладного мистецтва, митців молодого покоління; фундаментальні літературно- та культурологічні дослідження, книги для дітей, навчально-методичні посібники.
Але нова книга А.Григорук «У долі на долоні» особлива, бо відрізняється
своїм жанром — це художня автобіографічна повість, в якій розкривається яскрава картина життя, соціальної дійсності, побуту, звичаїв середини XX-першої чверті XXI століть, а діалоги, описи, ліричні відступи в ній підсилюють худож-ність тексту.
Неймовірно була щасливою, коли отримала від доброї і щирої приятельки Аделі Григорівни авторський примірник цієї книги.
Зраділа, що нарешті здійснилась мрія Аделі Григорівни, бажане видання, над яким вона працювала тривалий час, прийшло до читача.
Тішуся, бо разом з Аделею Григорук йшла поруч, вносила свою маленьку лепту, здійснюючи комп’ютерний набір книжки і, можна сказати, першою читала рукопис, про що засвідчив її дарчий напис:
« …Вдячна за працю над цим виданням, за те, що розділяли зі мною кожен написаний рядок, а ще більше — розділяли й розуміли те, що не увійшло до моєї житейської повісті.
31.03.2025. З низьким поклоном — авторка».
… Читаєш, вдумуєшся в кожне слово, розкладаєш на полички думки Аделі Григорівни, а потім складаєш в одне. З кожною прочитаною сторінкою разом з її героями починаєш переживати, поринати у світ їхніх доль, бо епізоди власного життя відтворені письменницею на тлі правдивої картини епохи і прокладають місток між минулим, теперішнім і майбутнім, постають в нерозривному цілому. А сама авторка з повнотою утверджує моральні ідеали, невичерпне багатство духовних сил своїх сучасників.
А.Григорук вдало назвала книгу «У долі на долоні» та основні її частини «Світло рідного дому», «Під покровом alma mater», «Є тисячі причин, щоб любити життя», «Дороги… Зустрічі…Роки…»
Особлива авторська пам’ять зринає у розділах, присвячених історії та красі свого краю, незабутнім митям дитинства в селищі Обертині Тлумацького району на Івано-Франківщині, спогадам про батька і матір, студентську юність із першими серйозними уроками життя, а також розповідь про роки викладацької та письменницької праці, зустрічі і знайомства з видатними людьми, про близьких людей, друзів, сучасників, з якими пліч-о-пліч йшла й іде дорогами долі.
Словами Омеляна Лупула — автора вступної статті «Крізь призму часу», що так влучно підходить до цього видання, хочеться завершити статтю: «У долі на долоні» — не лише художній твір, він має ще одну суттєву особливість: повість виступає й своєрідним «історичним документом» сучасної епохи, де відтворено конкретні події та конкретних героїв, без непотрібного «антуражу», придуманих схем героїзації одних та дегероїзації інших. Такі твори розширюють сферу аналізу людської душі, розкривають її мовби зсередини і водночас співвідносять її з подіями, фактами, які допомагають зрозуміти соціальну та історичну зумовленість поведінки людей… Так через призму часу нетривале і скороминуще перетворюється на вічне й необхідне, а пам’ять окремої людини, переломившись в його оптиці, стає пам’яттю поколінь, історією, написаною життям. Саме про це й веде мову Аделя Григорук у своїй повісті «У долі на долоні».
Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції
ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта».
Leave a Reply