Дитина – гість у твоєму будинку. Нагодуй, вивчи і відпусти. (Індійська мудрість). Кожна нова днина, ще крадькома, але уже плекає думки про завершення навчального року. Особливо для батьків випускників шкіл цей період багатий запитаннями: Куди прилаштувати дитину? Яке навчання обрати? І чи варто взагалі здобувати фах?
Ми уже писали про можливості здобуття освіти за кордоном. Тепер нам вдалося порозмовляти з мешканкою нашого району, мамою хлопчини, котрий вчиться на першому курсі одного з технікумів Республіки Польща. Ми розпитували про труднощі процесу та можливості для наших дітей, про вартість та доцільність такого навчання.
Жінка розповіла нам, що, по-перше, сам навчальний процес у технікумах Польщі для наших дітей, випускників 9-го класу — безоплатний, усю вартість оплачує держава Польща. Батьки ж лише компенсують вартість харчування своїх дітей. Як матір, наша співрозмовниця саме цим аспектом дуже навіть задоволена, адже дитина харчується 5! разів на добу. До речі, для участі у такій програмі навчання ні Карти Поляка, ані інших доказів польської етнічної приналежності від нас не вимагають. Мовний іспит при вступі також не проводиться. По-друге, учні мають можливість безкоштовно, на базі того навчального центру займатися у спортивних, тренажерних залах, музичних клубах, мовних курсах. Дітей з України усіляко підтримують та заохочують.
В плані доцільності такого шляху матір Сергія (так звуть юнака) висловила досить цікаві міркування: “…адже хорошу освіту, тим паче юнак, здобути повинен. Ті труднощі, які долає син та ми, батьки, варті тих можливостей та перспектив, які отримує молодий українець. І справа тут зовсім не у престижності чи моді. Наше рішення приймалося сугубо з прагматичних міркувань. А саме: 4 роки навчання у іншомовному середовищі, у країні інших соціальних стандартів та європейських законів. Отримання середньої освіти, а з цим і право вступу у тамтешні вузи. Та головне — диплом фахівця обраної спеціальності, що дає можливість працевлаштування у Європі. Ми ані на мить не пошкодували про наш вибір і ті зміни у житті, до яких приходиться вдаватися, аби реалізовувати такий проект. Звісно, ми розраховуємо, що наш син, набувши певного досвіду, європейських навичок професіоналізму, соціальної поведінки та й просто буденного життя, у своїй зрілості запроваджуватиме усе найкраще тут, в Україні. Адже ми, українці, так хочемо жити гідно, чесно та у своїй державі. Тому в цю ідею слід починати вкладати вже зараз. Тобто у своїх дітей. Бо ж саме вони років через 15-20 творитимуть реальність нашого життя. Прийматимуть закони, керуватимуть підприємствами, провадитимуть бюджет. І від того, що ми, дорослі сьогодення, вкладемо у них, залежатиме якість нашого життя в майбутньому.” Ми дякуємо мамі Андрія за відверту та цікаву розмову. Від себе додамо, що така позиція батьків — гідна уваги, підтримки та поваги.
Технікум, про який розповідалося, готує фахівців технічних напрямків. У нас є контакти і з іншими навчальними закладами з подібними умовами навчання. Пропонуємо батькам розглянути таку можливість здобуття освіти для своєї дитини та її використати. Схожа інформація стосується і учнів 10, 11 класів. (зв’язатися з представником навчальних закладів можна через редакцію).
На завершення хочеться згадати слова Лукіана: “Нам здається недостатнім залишити тіло і душу дітей в такому стані, в якому вони дані природою, – ми піклуємося про їхнє виховання і навчання, щоб хороше стало набагато кращим, а погане змінилося і стало хорошим.”
Роксолана Задорожна