Лікарі, інженери, журналісти, вчителі, будівельники, медики, електрики, конструктори, ливарники, шахтарі, слюсарі та люди інших професій стали на оборону рідної держави. Ніхто з них не був застрахованим від захоплення в полон військовими росії, яка вторгалася на нашу територію.
Русаки брали в полон не лише захисників України, а й усіх, кого могли забрати, тих, хто чинив опір. Не дивно, що до концентраційних таборів потрапили захисники військові з Київського, Донецького та Херсонського напрямків.
Досі відкритим залишається питання визволення з полону військових “Азову”, бо в усі наші обміни вони, майже, не увійшли, кожну мить приниження, голод та найжахливіші види катувань.
«Усім відомо, що росія найлютіше ненавидить саме Азов. Ніхто з нас і уявити собі не може, що можуть робити російські потвори з нашими військовими. Хоча ні. Дещо ми вже таки бачили. Олександра Мацієвського, снайпера 119-ї окремої бригади ТрО Чернігівської області, який хоробро сказав у вічі катам: “Слава Україні!” – саме про це говорила виступаючи на мітингу.
Александра Трома, депутат Буднестагу, який з 2017 року представляє виборчий округ Гальбронн та партію “Християнсько-демократичний союз” підтримав мітингувальників. Висловив думку: як могло статися, що росія розв’язала війну у європейській частині світу. Запевнив, що депутати підтримували і будуть підтримувати Україну до повної її перемоги над ворогом.
Виступаючі, підтримували наших полонених, вимагаючи дотримуватись Женевської конвенції. Ведучою мітингу та перекладачем були Олена Хаваліц, Анастасія Козак, громадські діячі.
Особливу атмосферу, висловлену у пісні створили артисти – бандуристка Анастасія Турчин, співак та музикант В’ячеслав Кодіца, дует Юлії Потапенко та Сергія Іванчука, родина Романченко – Таміла Мар’ян, Вікторія.
Закінчуючи мітинг ми були надзвичайно зворушені: жадану волю цього дня отримали 43 азовця. Вони чекали, що їх звільнить Україна і ми чекали на них.
Насправді «Слава героям! З ними тільки і перемагати!
Віра Марущак,
голова Миколаївської обласної організації НСПУ
