Весняне стрічання в столиці букового краю серед багатоголосся скарбів Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка насолоджувало і вражало: напередодні Всесвітнього дня поезії, 20 березня, уперше на рівні області, відбулись приємні гостини-знайомство із творчістю новодністровської поетеси Галини Терентіївни МЕЛЬНИК.
І поки все навколо ще не почало дихати Галининим чуттєвим милозвуччям, світились фотоспалахи у радості обіймів давніх друзів, знайомих і земляків, хто не губиться серед мистецьких лабіринтів, а щиро підтримує один одного на творчому місточку з Бессарабської землі до загадкового Буковинського Парижа. Тамара Севернюк, Іван Дерда, Василь Довгий, Володимир Вознюк, Василь Джуран, наші славні земляки – Михайло Брозинський та Юхим Гусар, Людмила Звенигородська, Раїса Рязананова, а також щира і віддана група підтримки з Новодністровська – Альона Присакар, Тамара Іванова та Інна Гончар, а ще гурт студентів-філологів Чернівецького НУ ім. Юрія Федьковича – усі ми мали виняткову можливість відчути ніжну й люблячу, віддану і добру, небайдужу і сонячну нашу землячку, котра квітчає свої враження і мрії нев’янучими барвами поезії. А вона неймовірно хвилювалась, бережно і ніжно перебираючи в пам’яті найсокровенніші свої заримовані думки і враження, аби на долонях душі постати перед кількома десятками пар знайомих і незнайомих очей, котрі прийшли до неї на творчі гостини. На відстані незрадливої пам’яті були серед нас і незабутні Іван Нагірняк та Віталій Колодій, які займали у творчості Галини Мельник одне з найважливіших місць і продовжують надихати на пошуки нового і глибинного… Тож із невимовною тугою вшанували усі хвилиною мовчання своїх творчих побратимів.
Звичайно ж, найбільше із перших миттєвостей хвилювалися ми, новодністровці, адже поетично-пісенний доробок Галини Терентіївни Мельник доволі часто залишає свої тремтливі доторки жителям міста енергетиків та землякам із рідного Поділля, куди неодноразово запрошують на стрічання. А чернівчани, буковинці, колеги по перу збирають живлющі краплини її нев’янучої справжності лише зрідка – здебільшого зі сторінок газети «Буковинське віче», де авторка не раз друкується. Тому й осягнути, а тим більше відчути й гідно поцінувати легкокрилу і щиру красу її слова малознайомим людям і знаним майстрам мови із першої зустрічі на рівні краю дуже непросто. Тож щиро дякували ми із самого почату презентації творчості знаної у Новодністровську землячки організаторам, зокрема директору бібліотеки Наталії Філяк, заступнику директора з питань наукової роботи Марії Довгань та ведучій, бібліотекарю відділу краєзнавства Марії Дудидрі за те, що віршовані ритми душі нашої Галини Терентіївни Мельник звучали в унісон із мистецьким багатством буковинського краю. Дуже доречна яскрава відеорозповідь про життєвий і творчий шлях подільчанки, філолога за освітою, котра назавжди зріднилася з Буковиною, та відтворення сценарного задуму, що здійснила ведуча, поступово переконували слухачів у її майстерності, а головне – надзвичайній щирості й водночас вимогливості до власного слова, з яким радо іде до читача, із рідкісним простосердям, довіряючи йому миттєві враження про події навколо, глибокий невимовний біль од зраненого вкраїнського сьогодення, знайомлячи з гірким історичним минулим улюбленого отчого краю, з працьовитими й талановитими людьми міста Новодністровськ, з яким поєдналась у далекому 1986 році, розповідаючи про дорогих серцю людей і просто – вплітаючи у загадкові рими власне небайдуже жіноче єство.
Того дня мистецьке коло мало можливість почути й пісні на вірші Галини Мельник: «Рожевого бегемотика» у виконанні й на музику любої онучки Альбінки, «Лину я до тебе, Буковино» чудовим голосом новодністровської співачки Тетяни Данилюк (слова і музика Г. Мельник) – із аудіозапису з домашнього архіву поетеси і, врешті, – під час особливо вражаючої прем’єри… На запрошення організаторів радо відгукнувся іще один співавтор – Заслужений артист України Іван Дерда, котрому свого часу припали до душі вірші Галини Терентіївни, написані до 600-річчя першої письмової згадки про Чернівці. Тож пісенний дарунок у виконанні маестро a capella зворушив поетесу до щему в душі, тим більше, коли отримала й партитуру до пісні з автографом Івана Михайловича.
Направду незабутніх поетичних барв і вражень додали зустрічі своєрідні поетичні дуети зі знаною нашою майстринею довершеного слова, Заслуженим діячем мистецтв України, володаркою численних премій та відзнак Тамарою Севернюк, котра, тримаючи в руках Галинин «Пагін на сухостої», влучно й оригінально, мудро і легко доповнювала монолог розхвильованої героїні цієї зустрічі. Щиро усміхненим серцем спостерігала і згодом вітала дружніми обіймами Галину Терентіївну літературний редактор усіх шести книг, що народжувались у Чернівецькому видавництві «Друк Арт», – «Дерево життя» (2004 р.), «В полоні любові земної» (2006 р.), «Дарую вам щирість свого словоцвіту» (2006 р.), «Привіт, мої любі!» (2009 р.), «Її загадковості магія» (2012 р.) та «Пагін на сухостої» (2014 р.) – Людмила Звенигородська, котра, як ніхто інший, знає, відчуває і дихає в унісон із поетичними струнами нашої землячки. Крім того, у 2012 році в обласному видавництві «Черемош» вийшла і збірочка Г. Т. Мельник з перекладами віршів італійської поетеси Доменіки Шімонеллі «Poesie». До речі, прикметно, що більшість книг авторки яскраво доповнили власним художнім оздобленням і малюнками художниці, її давні приятельки-новодністровчанки, Майя Васяк та Ганна Рутковецька . Цікаво було дізнатись із уст Галини Терентіївни, що нею вже підготовлено до другу нову збірку, де уперше авторка пропонує юним читачам казки у прозі.
Своїми враженнями ділилось і поважне красне буковинське письменство, вітаючи поетесу із вдалим дебютом на теренах області і бажаючи Галині Терентіївні натхненної творчості, удосконалення майстерності і збереження Божого дару бачити цей світ очима поезії. Натомість знані літератори презентували її свої книги з автографами на згадку про щойно виткане буковинське мереживо її творчості. А голова обласної організації Спілки письменників України Василь Довгий запросив поетесу до поважного кола визнаних творців слова. Хоча, насправді, довелось нагадати, бо сама Галина Терентіївна за природною своєю скромністю промовчала, що іще п’ять років тому рекомендації до Спілки їй дали визнані серцями людей і державою Іван Семенович Нагірняк, Віталій Дем’янович Колодій – котрі, на превеликий жаль, уже небожителі, та присутній на гостинах Заслужений працівник культури України, володар багатьох премій Володимир Оксентійович Вознюк… Шкода, що поетичне надбання так легко може загубитись серед паперових кіп. Однак втішали визнані спілчани обіцянками обов’язково виправити ситуацію і підтримати новодністровську поетесу, аби вона заслужено стала поряд у колі Спілки письменників.
Із приємністю привітала поважне товариство у храмі знань, мудрості й науки директор бібліотеки Наталія Філяк, радо насолоджуючись новим знайомством із новодністровською поетесою.
І вже насамкінець щедротне перевесло вражень збагатили і ми. Начальник відділу культури Новодністровської міської ради Альона Присакар щиросердно подякувала організаторам, митцям і студентству, котрі висловили повагу до нашої землячки і гідно пошанували її творчий доробок. Методист відділу гуманітарної політики Тамара Іванова, сердечно вітаючи свою близьку подругу, зачитала ще й поетичний ескіз до портрета Галини Мельник, написаний теж землячкою-подільчанкою, відомою ведучою програми «Не все так погано у нашому домі» на УТ-1, володаркою орденів княгині Ольги III, II та I ст., Святого архистратига Божого Михаїла Людмилою Лисенко. А на згадку про це березневе чуттєве суцвіття від нашої групи підтримки я подарувала дорогій приятельці по перу і спорідненості душ чарівні квіти поряд із чистим аркушем паперу, що немовби чекає на новий рядок, на картині новодністровського майстра Олександра Гуцула, а від себе – зібраний у поетичний букет її творчий доробок:
Зіп’ялось паростком увись
Тремтливо дерево життя,
Що в бруньці дихало колись
Й творило слововишиття.
Любов земну у свій полон
Душа рядочками вплела:
Вітряк звіряє напівтон
І думка котиться з чола.
Життя гортає сторінки
Привітом любим малюкам,
Мережить веснами рядки,
Себе довіривши словам.
Дарує щирість словоцвіт,
Квітує барвами щомить –
І слів окрилений політ
Уже на відстані бринить.
Душі жіночої струна –
Загадка магії намист
Зі смаком дивного вина
З любов’ю пише щемний лист.
Червоно-чорний аромат
На італійських берегах:
То падолист, то листопад,
То втіха, вимріяна в снах.
І у палітрі почуттів
Рядочки туляться між трав:
На сухостої пагін цвів,
А літній дощ натхненно ждав.
І вже за чистий небокрай
Мандрує думка тиші знов…
Пиши, твори, бентеж, шукай
І щастям вигаптуй ЛЮБОВ!
Ось так Чернівці, які зранку зустріли нас дрібним весняним дощиком, зігрілися незрівнянними доторками поезії Галини Мельник й вже згодом обняли нас принадним спокоєм, тишею й теплом березневого надвечір’я.
Із поетичних гостин – Інна ГОНЧАР,
член НСЖУ, володар премії ім. О. Кобилянської
Чернівці–Новодністровськ
Фото автора
