(Григорук Аделя. Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість. — Львів: Растр-7, 2020. — 252с., іл..)
Усна народна творчість українців багата й розмаїта. Цей отриманий нами від прабатьків скарб є підвалиною ментальності нашого народу, міцною опорою національної свідомості, фундаментом українського духовного буття. Вагома частина цього скарбу — фольклор та обрядовість мешканців гірських регіонів Карпат — гуцулів, що гармонійно вписується в загальнонаціональну традицію, але водночас яскріє виразними етнографічними рисами, які відображають особливості побуту, господарювання, звичаїв, традицій, народних промислів, говірки й навіть темпоритму життя горян. Саме про це книга Аделі Григорук «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість».
Фольклорні твори карпатських українців, стверджує авторка, дають можливість ознайомитися з їх життям упродовж різних епох, пізнати особливості умов їх соціального життя, зрозуміти благородство душі, волелюбність і гідність, найважливіші принципи народної філософії та етнопедагогіки.
Дослідниця зазначає, що прикметною рисою гуцульського фольклору є те, що він не став лише пам’яткою минулих часів. На Гуцульщині народна традиція творчості ніколи не переривалася; вона живе, розвивається, наповнюється новим змістом, що відображає сьогоднішні події, передається з уст в уста, як у давнину, і знаходить нові можливості поширення, що маємо тепер, — через друковані видання та інформаційні мережі.
Авторка звертає увагу на те, що феномен гуцульської народної творчості ще й у тому, що в період панування комуністичного режиму, нищення історичної пам’яті фольклорна традиція стійко протистояла процесам денаціоналізації та атеїстичної пропаганди, адже кожен гуцул, а також кожне село, кожна гірська місцевість залишалися носіями своїх національно-культурних і духовних цінностей. Це стало можливим (разом з іншими факторами) завдяки й тому, що сфера світського буття верховинців тісно й органічно об’єдналася з давньою народною та духовно-християнською культурою. Авторка вважає, що саме такий ментальний синтез і витворив міцний стрижень національного характеру верховинців і допоміг їм не тільки вистояти, а й продовжувати власне — українське — народотворення. Гадаємо, що не можна не погодитися зі слушністю цієї думки.
Книга Аделі Григорук, відстежуючи тяглість фольклорної традиції на Гуцульщині, відтворює сучасну народну творчість та пов’язані з нею побутові обряди останніх 50-60-ти років. Саме в цьому її новизна та актуальність.
Вибір теми і предмету дослідження не є випадковим, адже саме на цій карпатській території України ще в 90-ті роки XXст. започатковано проєкт «Гуцульська школа як регіональна українська національна», схвалений Академією педагогічних наук України, та запроваджено вивчення гуцульщинознавства в навчальних закладах як практичну реалізацію краєзнавчого принципу дидактики.
Дослідження «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість» Аделі Григорук належить до навчальної літератури і написане відповідно до регіональних програм з гуцульщинознавства та згідно вимог навчальної програми з українського фольклору, що вивчається на філологічних факультетах.
У книзі подається систематичний огляд гуцульського фольклору давнього і сучасного періодів. Народна творчість розглядається в її історичному розвитку за жанрами. Для аналізу відібрані зразки із друкованих і недрукованих джерел, а також записані самим автором від автентичних носіїв.
Удало підібрані поетичні та прозові твори в основному подаються зі збереженням їх діалектних особливостей та розмовного стилю. Це дає можливість почути живу гуцульську говірку, зрозуміти важливість діалектів для розвитку української літературної мови.
Важливо, що аналізуючи архаїчні та сучасні твори й обряди, під час яких вони виконуються, авторка підкреслює думку, що гуцульська фольклорна традиція — наче живе джерело, яке ніколи не пересихало. Це перманентний процес від первовіку й аж до сьогоднішнього часу.
Добре враження справляють чітка структура видання, запитання і завдання після кожної теми, які сформульовані у такий спосіб, щоб забезпечити діяльнісні аспекти при вивченні курсу, застосувати інформаційно-комуні-каційні технології для виконання завдань.
Виклад матеріалу навчальної книги відзначається об’єктивністю, чіткістю, логічною послідовністю.
Ілюстративний матеріал — світлини, репродукції робіт — спрямовані на передачу учневі /студентові додаткової візуальної інформації щодо викладеного матеріалу, викликають зацікавлення ним, однак не виходять за межі змісту посібника.
Вважаю, що навчально-методичний посібник А.Г.Григорук «Етнологія Гуцульщини: фольклор і обрядовість» стане доброю підмогою викладачам, учителям, вихователям у їх щоденній навчальній і виховній роботі, а учням та студентам дає добру нагоду пізнати свій край і його культуру, черпнувши аж до глибин. А для всіх, хто цікавиться загадковим світом душі верховинців, це видання дасть можливість здійснити дивовижну мандрівку карпатським простором і часом, щоб віднайти тут сенси буття для ствердження самих себе і розуміння невипадковості власної місії у житті.
Марія Скаб, доктор філологічних наук, професор кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного
університету ім. Ю.Федьковича