Шана патріарху гуцульської поезії

7 вересня 2024 в культурному житті Косова відбулася знакова подія — на будинку по  вулиці Б.Хмельницького,36, де жив і творив український літератор і громадський діяч Богдан Радиш-Маринюк, було відкрито й освячено меморіальну дошку в його пам’ять.

Цей захід ініціював  Мирослав, син поета —  член Національної спілки художників України, член правління Косівської регіональної організації НСХУ, викладач композиції і роботи в матеріалі на відділі художнього дерева у Косівському інституті ПДМ ЛНАМ, заслужений художник України, лауреат мистецьких премій —  в знак  вшанування батька, якому цього року,   8 листопада,  виповнилось би  90 років.

У цей осінній день на подвір’ї  Радишів багатолюдно. Тут  із квітами зібралися представники влади, письменники, журналісти, освітяни, учні, студенти, викладачі Косівського коледжу та інституту декоративно-прикладного мистецтва, сусіди, мешканці  міста, — ті, які прийшли,  щоб діткнутися пам’яттю, теплом сердець  до світлого образу знаного  поета.

Відкрив захід і вів його    син письменника Мирослав.  До слова запросили Аделю Григорук — заслуженого працівника освіти України, письменницю, членкиню НСПУ, НСЖУ та НСКУ, дослідницю творчості Богдана Радиша-Маринюка,  яка  коротко зупинилась на сторінках його життєвого і творчого шляху, який є прикладом самовідданого служіння народові. Він гордість української  нації, гордість гуцульського краю, бо залишається вірним своєму покликанню — співати осанну Україні та Гуцульщині.

Вдячні земляки увіковічнили його ім’я   на меморіальній дошці, яку встано-вили на фасаді  будинку, де жив і творив Богдан Ілліч.  Автор меморіальної дошки — художник, скульптор. Член Спілки дизайнерів України, член Національної спілки художників України, заслужений художник України Василь Дутка.

Урочисто зняли полотнище з пам’ятної плити ініціатор цієї події син Мирослав Радиш, дружина Богдана Радиша — Євдокія Олексіївна, внуки та правнуки поета.

Всечесний отець-декан Роман Іванюлик, настоятель церкви св. Василія Великого м.Косова, провів церемонію спільної молитви та благословення й освятив пам’ятну дошку. Присутні  щиро помолились за душу Богдана Радиша-Маринюка.  Біля стіни заясніли різнобарв’ям принесені для письменника осінні квіти.

Проникливо й щиро звернулася до присутніх дружина поета, яка, зворушила всіх чудовим читанням чоловікових поезій, які, попри літній вік, цитувала напам’ять, а також мудрими словами про призначення людини в світі та відповідальність за талант, даний Господом кожному. 

Теплі, щирі слова поваги до  відомого майстра художнього  слова,  спогади про нього  пролунали у виступах голови районної ради Ганна Думітрак, голови Косівської територіальної громади Юрія Плосконоса, голови  Косівської  організації  Національної спілки письменників України Василя Шкургана, члена НСПУ  поета Миколи  Близнюка, художника Василя Дутки. Надія Пасічняк, просвітянка, педагогиня, представила увазі присутніх вірш-присвяту Богданові Радишу свого авторства.

Схвильований  до сліз,  Мирослав Радиш  подякував всім, хто долучився до цієї неординарної події, хто шанував його за життя й  пам’ятає після відходу у вічність.

… Присутні ще довго не розходилися, обмінювалися думками, спогадами про видатного письменника. Тепер він буде тут завжди, а погляд його добрих і мудрих очей зустрічатиме й проводжатиме кожного, хто проходитиме  мимо. Так триватиме пам’ять…

Марія  ПОРОХ,

членкиня  Клубу інтелігенції 

ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта,

м. Косів.

Світлини  Романа Рудника.