Саме так промовисто було названо ювілейну зустріч у стінах Василівської ЗОШ І—ІІІ ст. з нагоди таких поважних і змістовних та багатих освітянських літ у переддень професійного свята — Дня вчителя.
Так, позаду вже відкружляв жовтобагряний жовтень із враженнями та емоціями, пам‘ятними світлинами та незабутніми зустрічами! Але саме вони час від часу і досі таки повертають у той особливий день, коли представництво Дністровської ГАЕС — заступник директора із загальних питань Василь Дейнеко та фахівець зі зв‘язків з громадськістю Інна Гончар — долучилося до яскравого святкового калейдоскопу, створеного дружнім і творчим, багатогранним та відданим своїй справі колективом, який очолює залюблена у дітей і професію людина, креативний та умілий керівник Тамара Іванівна Нігалатій.
120 шкільних сторінок — не просто звична статистика, а особливе життя у довірливій єдності учнів, батьків та вчителів, котрі і вчаться, і вірять, і підтримують, і розуміють один одного, як справжня родина. А ювілейна зустріч ще й проілюструвала кожну сторінку цікавими фотографіями та історичними фактами, уміло й з любов‘ю зібраними та з шаною подарованими на святі випускникам різних літ, педагогам-ветеранам, щедрим меценатам і запрошеним гостям. Зворушувала увага до сивочолих колег, котрі й досі — у вдячній пам’яті учнів багатьох поколінь, до тих, хто творив історію закладу упродовж 120-ти років та продовжує їхню справу сьогодні і так майстерно мостить свою, уже упізнавану й успішну, мудру і сучасну стежину нової української школи. Помітної ваги 120-річній даті додав історичний екскурс із фотопрезентацією, що майстерно провів сільський голова Анатолій Васильович Зелений, котрий не втомлюється оберігати усі скарби, пов‘язані з рідним селом та його людьми.
Вітаючи ювілярів і, водночас, щиро вражаючись почутим фактам із багатющої скарбниці історї Василівської школи, Василь Андрійович Дейнеко, з приємністю згадував, як особисто докладав свого часу чимало зусиль, працюючи в районній держадміністрації, до багатьох відновлювальних і ремонтних робіт на цьому закладі. А передавши особисте вітання директора Дністровської ГАЕС Василя Йосиповича Суботи, вручив керівнику школи квіти і подарунок. Мені ж було приємно презентувати бібліотеці школи-ювілярки свою збірку «Звучить розчулено струна» та власне поетичне вітання.
Флеш-моби, жартівливі мініатюри, пісні, вірші, нагороди, танцювальні композиції, розмаїття вчительської творчості, барвисто усміхнені квіти і, звісно ж, рясні вдячні оплески глядачів — усе це вписало особливі рядки до літопису освіти села Василівка! І найголовніше, що ця школа направду по-новому розквітла, і не лише яскравими кольорами привітного ошатного вигляду за новітніми вимогами, а завдяки умілому й мудрому курсу свого капітана-директора!
Попутного вітру і щасливого плавання до все нових і нових ювілеїв!
Інна Гончар