Україна – це тихі води і ясні зорі, веселі й радісні колядки та веснянки, синє, глибоке небо і солов’їні трелі, гори і долини, поля і полонини, лісове озеро і степова криничка.
Чи є в світі країна, миліша за наш край? А таки нема!
„Озовись!” – каже Озовському морю Чорне, що насправді синє.
А по праву руку Середземне озивається: „Чую вас, чую – горніть свою воду до мене…”
А в тім раю на землі лани переливаються золотом, садки цвітуть на півсвіту, медові пахощі розливаються від моря до моря.
Дорогоцінна спадщина! Неповторна краса!
Велике щастя бути українцем, але найбільша радість – стати господарем своєї долі.
Богдан Чепурко.