Яка польська агломерація має найбільше мешканців? Ні, неправильно думаєте — не Варшава. Ця зі своїми 2,5 мільйонами жителів є тільки на другому місці. Абсолютним демографічним лідером є Верхньосілезька метрополія (3,5 мільйона) з центром у Катовицях.

Самі ж Катовіце мають всього 300 тисяч мешканців, що ставить їх аж на 10 місце серед польських міст. Однак Катовіце — це центр величезної сілезької агломерації, яка виникла тут внаслідок блискучого розвитку видобутку кам’яного вугілля та тяжкої промисловості. Щось як український Донбас чи німецький Рурський регіон. Кордони між окремими містами мають тільки адміністративний характер і пробігають фактично по центрі аж ніяк не периферійних житлових масивів чи промислових зон. Тільки табличка з назвою міста підкаже вам, що ви вже покинули Катовіце і перейшли до Хожова, Сосновця чи Мисловиців — хоча кожне окреме сілезьке місто має свій характер і свою самобутність.

Сілезія довгий час вважалася брудним і нецікавим регіоном із повністю деградованою природою. Найбільший індустріальний апокаліпсис був в 80-тих роках, коли про екологію тільки починали думати. Далі прийшли економічні проблеми, пов’язані з економічною трансформацією — подібні до тих з Донбасу. Закриття шахт і заводів, безробіття, деградація — це все зустріло Сілезію особливо в 90-тих роках.

Проте оскільки периферійні міста Сілезької агломерації і надалі відчувають наслідки соціальної кризи, в самих Катовицях все інакше. Це динамічний і заможний центр не тільки цілої 3,5-мільйонної метрополії, але і Сілезького воєводства. А навіть, разом із Краковом і Вроцлавом — це центр цілої Південної Польщі.

За останні кільканадцять років Катовиці багато в чому змінилися на плюс. У центрі Катовиць до пізної ночі люди сидять у пабах, ресторанах і кафешках і тут набагато приємніше, ніж наприклад у центрі Варшави (і в два рази дешевше). Неподалік історичного центру виростають хмарочоси і ділові центри. Так, місто вже змінило свій характер, з промислового і шахтарського центра на центр послуг, нових технологій, престижних університетів і міжнародних корпорацій. Шахти і заводи залишились в інших містах метрополії, а Катовіце більше нагадують столицю держави, ніж центр індустріального масиву.

Катовіце, як не парадоксально — це також дуже зелене місто. Ліси займають тут аж 42% площі міста. І це не виняток, але звична для Сілезії річ. Просто ще в часах комунізму влада, не вміючи використовувати сучасних низькоемісійних технологій, боролася з забрудненням довкілля у простий спосіб — садила ліси, переважно соснові. Лісів дуже багато особливо в південній і східній частині сілезької метрополії (Тихи, Мисловіце, район автобану Катовиці — Краків). Натомість у Хожові, на півніний-захід від Катовиців, знаходиться величезний Сілезький парк, а в ньому: зоопарк, футбольний стадіон, ліс, найбільше у Польщі веселе містечко, планетарій та багато інших атракцій. Що цікаво, цей парк більший, ніж площа всіх парків у Кракові разом взятих! Він має аж 620 гектарів і є одним із найбільших міських парків у Європі. Якщо не знаєте, куди поїхати з дітьми — ось вам рішення, дітям точно сподобається.

А ще Катовице — рукою подати до Кракова. Всього 80 км. Ці міста сполучає автобан, завдяки якому подорож машиною займає 40 хвилин, а автобусом — 1 годину 20 хвилин. Причому автобуси Краків — Катовиці курсують кожні 15 хвилин! Квиток коштує 14 злотих, його треба купити в касі на автовокзалі — водії квитків не продають. Багато осіб живе у Кракові і працює в Катовицях або навпаки. Причому життя в Катовицях набагато дешевше — особливо що стосується ціни нерухомості і оренди квартир.

Зі зрозумілих причин у Катовицях є одні з найкращих у Польщі можливостей для працевлаштування і кар’єрного розвитку. І це практично в усіх сферах життя — на жаль, окрім журналістики, міжнародних відносин, політології і держадміністрації (у цих сферах таки монополію має Варшава). Маючи на увазі майбутні кар’єрні можливості, в Катовицях також варто навчатись. Тутешні державні і приватні університети мають добре реноме, а вже під час навчання можна знайти тут якусь роботу і “зачіпитись” на польському ринку праці. Це зовсім інакше, ніж у випадку популярних серед українців приватних ВНЗ у маленьких містах у Східній Польщі, таких як Перемишль, Ярослав, Холм чи Пшеворск. Навчання в них — це на мою думку втрата часу і грошей. З випускників ВНЗ у Ярославі чи іншому Пшеворську всі в Польщі сміються, адже ніхто розумний не обирає для навчання таких місць на провінції. Якщо вже навчатись — то у великих метрополіях з перспективами. А Катовиці — це одна з них, поруч з Варшавою, Краковом, Тріймістом (Гданськ, Гдиня, Сопот), Вроцлавом і Познанем, натомість у східній Польщі гідні уваги є тільки три міста: Ряшів (Жешув), Люблін і Білосток.

Якуб Логінов