У Чортківському гуманітарно-педагогічному коледжі імені О. Барвінського та Тернопільській обласній науковій універсальній бібліотеці нещодавно відбулися інформаційні заходи «Гельсінської ініціативи-ХХІ», приурочені до 75-ї річниці трагедії Голокосту та 69-ї річниці підписання Загальної декларації прав людини ООН. Їхня мета – виховання поваги до прав людини через переосмислення трагічних сторінок Другої світової війни.
На зібраннях у бібліотеці та коледжі було вперше представлено українське видання книжки «Донечка, про яку ми завжди мріяли. Історія Марти» («The Daughter We Had Always Wanted: The Story of Marta»). Це історія про дивовижний порятунок у роки нацистської окупації дівчинки-єврейки Марти Вінтер з міста Чорткова,через багато років по війні записана з її слів письменницею Наомі Моргенштерн.
Ця книжка сьогодні є доволі відомою у світі. По ній знайомляться з історією Голокосту діти в Ізраїлі, Німеччині, Сполучених Штатах, Великій Британії… Нарешті «Історія Марти» вийшла українською і повернулася до її рідного краю. Книжку буде безкоштовно поширено у бібліотеках, навчальних закладах, в ході інформаційних програм неурядових організацій.
У Чорткові від рук нацистів загинули батьки Марти Вінтер, Ізраель та Натка. Самій Марті пощастило – доля подарувала їй багатьох людей, як рідних так і абсолютно не знайомих, котрі не раз рятували її, ризикуючи собою. Завдяки їм Марта пережила Катастрофу та змогла подарувати нам власну розповідь.
Історичним тлом у ній є трагедія усієї єврейської громади Чорткова у 1941 – 44 роках, яка завершилася майже повним її знищенням. Трагедія, значною мірою забута нами і майже невідома молодому поколінню.
Її пам’ятають лише кам’яні сходи будинку, у якому Марта Вінтер мешкала з батьками, биті камені на вуличках чортківського гетто, оті малі віконечка підвалу аптеки на вулиці Міцкевича, у якому семирічну дівчинку впродовж кількох місяців переховувала Мама.
Але ж якщо камені зберегли пам’ять, то і нам мабуть слід пам’ятати…
Видання «Історії Марти» є малим кроком для того, щоб таке лихо ніколи більше не повторилося на нашій землі. Кроком до того часу, коли трагедія галицького єврейства, що сталася у роки нацистської окупації, сприйматиметься нами, як НАША ТРАГЕДІЯ.
Ідея перекладу книжки на українську мову належить «Гельсінській ініціативі – ХХІ». Переклав її Антон Степаненко. Ця робота не була частиною будь-якого формального проекту та не фінансувалася будь-якими фізичними або юридичними особами, як українськими, так й іноземними. Виконати цю роботу було нашим моральним обов’язком.
Книжка щойно вийшла у серії «Бібліотека спогадів про Голокост» Українського центру вивчення історії Голокосту.
Ми присвячуємо її Марті Вінтер, її батькам, родині Шульців, яка рятувала дівчинку, коли батьків вже не було, а також пам’яті усіх тих, чиї історії ми вже ніколи не почуємо.
Олександр Степаненко, Гельсінська ініціатива-ХХІ