20 серпня 2018 року минає 80 років від дня народження лавреата Національної премії України ім. Т.Шевченка,поета-дисидента Тараса Мельничука.

Програма заходів:
11.30 год. — в селі Уторопи (Мальцеве), біля могили Тараса Мельничука, відбудуться панахида і виступи. Продовження — в центрі села біля школи: покладання квітів до пам’ятника поета,екскурсія в музеї, промови.
15.00 год. — в Косівському районному Будинку культури зустріч гостей-письменників з косів’янами: спогади, презентації.
*Бажаючі зможуть виїхати з Косова до Уторопів о 10.30 год. з майдану Незалежності.

20 серпня цього року виповнилося б 80 років Тарасові Мельничукові, поетові-дисиденту, лауреатові Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Це про його творчість так висловився Микола Вінграновський: «У човен сучасної української поезії сів веслувальник, що кинув виклик Дев’ятому валу». А Ніна Гнатюк: «…Тарасові вірші нагадують кардіограму серця: тільки вершини і низини». Або вислів Івана Андрусяка: «Коли читаєш поезію Т.Мельничука, душу заполонює якесь дивне, незнане почуття, своєрідний сплав болю і ніжності. І починаєш розуміти, що справді доля поета — це доля народу: в обездоленого народу — бездонна поезія». І подібних оцінок відомих людей про Князя Роси чимало. Нагадаймо собі основні віхи його непересічного життя…
Тарас Юрійович Мельничук народився 20 серпня 1938 року в селі Уторопи Косівського району Івано-Франківської області. Після закінчення десятирічки Тарас Мельничук працював коректором районної газети «Радянська Гуцульщина», далі — в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у Радянській армії.
1958 року вступив до Чернівецького державного університету. На третьому курсі покинув навчання і поїхав за комсомольською путівкою на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі впродовж двох років працював теслею на будовах Красноярського краю.
1964 року Тарас Мельничук поновився в університеті, з якого через півтора року був відрахований за вільнодумство. Працював у редакціях районних газет Глибокої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська.
1967 року у видавництві «Карпати» вийшла його перша збірка віршів «Несімо любов планеті». Цього ж року він вступив на заочне відділення Московського літературного інституту.
Здав рукопис збірки віршів «Чага» у видавництва «Карпати» та «Радянський письменник», що стало причиною його арешту 24 січня 1972 року, тобто в часі масових репресій проти української інтелігенції. Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні 1975-го. Перебував під наглядом органів радянської держбезпеки.
Квітень 1979: через спровокований КДБ інцидент, за «вчинення опору працівникові міліції» (а насправді за антирадянську діяльність) Тарас Мельничук був арештований на 4 роки. Далі — кілька років адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи.
1982 року у видавництві «Смолоскип» в Торонто без відома автора вийшла збірка його віршів «Із-за ґрат». Авторитетного поета Мельничука на рік було запроторено до психлікарні в Підмихайлівцях, звільнено лише 27 квітня 1986, одразу після Чорнобильської аварії. Поету повідомили, що на нього тоді готувалося нове ув’язнення, але увагу радянських спецорганів було відвернуто техногенною катастрофою.
1990 року вийшли збірки «Строфи із Голгофи» (Велика Британія) та «Князь роси» (Київ, видавництво «Молодь»). Цього ж року Тарас Мельничук вступив до Спілки письменників України а через два роки за книжку «Князь роси» — удостоєний Державної премії України імені Т.Г. Шевченка.
Останні роки прожив у Коломиї. 1994 року завдяки друзям поета у Коломийській друкарні ім. Шухевича побачила світ збірка поезій «Чага».
Тарас Мельничук відійшов у вічність 29 березня 1995 року. Похований на місці рідного обійстя в Уторопах.
Чимало видань Тарасових творів та спогадів про нього побачили світ після його смерті. Ще пахне фарбою щойно видана у Косові книжка «Тарас Мельничук у спогадах Миколи Близнюка: інтерв’ю Василя Глібчука», а до кінця року в Івано-Франківську вийде май повна колективна збірка спогадів про Поета.
Щороку: 19 серпня, на День міста, в Коломиї вручають міську літературну премію імені Тараса Мельничука; 29 березня, в день смерті Поета, у Чернівцях вручають літературну премію «Князь роси» імені Тараса Мельничука, засновану товариством «Плин» та «Буковинським журналом»; 14 жовтня в Івано-Франківську відбувається літературний фестиваль імені Тараса Мельничука «Покрова».
Пам’ять про Тараса Мельничука зберігають:
Літераторатурно-меморіальний музей Тараса Мельничука біля школи в рідному селі Уторопи;
Пам’ятник Тарасові Мельничуку в Уторопах біля його музею та школи;
Меморіальна дошка на школі, де навчався Мельничук, у Яблунові;
Меморіальна дошка у Косові на будівлі редакції газети, в якій працював поет;
Вулиця Тараса Мельничука у Коломиї;
Меморіальна дошка на Коломийській дитячій бібліотеці № 2 названій його іменем. Там же діє кімната-музей;
Провулок Тараса Мельничука і меморіальна дошка у Вижниці;
Літературний музей Тараса Мельничука у Вижниці;
Меморіальна дошка на студентському гуртожитку в Чернівцях.

Leave a Reply

Your email address will not be published.