Для дітей писати найважче і найвідповідальніше.
Це відомо.

Тому й повага і довіра до справжніх письменників для дітей, дитячих письменників, письменників-дітей особлива.
Дитяча література – це література, яка творена безпосередньо дітьми або дорослими – для дітей.
Українська література, як і національний дитячий фольклор (лічилки, дражнилки, ігрові пісні…) мають зразки світового рівня творів для дітей, за окремими з яких зняті фільми, мультфільми, створені аудіокниги, найоригінальніше перекладене іншими мовами тощо.
У нашому культурно-інформаційному полі існують періодичні видання для дітей, серед яких «Соняшник», «Барвінок», «Малятко», «Однокласник», виходять друком колективні збірники на кшталт «Первоцвіту», упорядковане Надією Кир’ян «Ластовенятко», твори дітей, твори для дітей містять численні веб-сайти, як-от «Поетичні майстерні» тощо.
Вийшли друком такі популярні та академічні всеукраїнські видання: «Зелені очі. 1001 вірш: Інша антологія української поезії для дітей. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2010. – 584 с.; Вірші для дітей у хрестоматії «Українська література для дітей. / Упорядник О.О. Гарачковська – К: Академвидав, 2011. – 800 с.»
При тому практично кожна область України продукує свої антології, збірники творів для дітей, як, приміром, «Стежина» (Волинська читанка): Навчальний посібник. – Л.: Вежа, 1997. – 204 с.» на моїй рідній Волині.
Сьогодні ж мова про книгозбірник творчого об’єднання дитячих письменників Київської організації Національної спілки письменників України «Україна починається з тебе: поезія і проза для дітей шкільного віку / упорядник М.М.Морозенко. – Київ: Видавництво «Фенікс», 2017. – 256 с.», де, гласить анотація, «зібрано найкращі патріотичні твори сучасних київських авторів, які пишуть для дітей […] авторські твори ілюстрували читачі столичних бібліотек та переможці Всеукраїнських конкурсів патріотичного малюнка».
Тут же цілий корпус фотографій авторів збірника у розмаїтих житейських ситуаціях, як-от: «Наталка Поклад у літньому дитячому таборі «Межигір’я», «Тетяна Майданович із сином Віктором, 1980-ті рр.», «Дитячі письменники в Національному музеї літератури. Сидять справа – Наталка Поклад, Марія Воробей»…
У теплих, світлих, добрих, піднесених передмові та післямові Марія Морозенко зокрема зазначає, що назвою збірника стали однойменні, власне, слова В’ячеслава Чорновола.
Тобто акцент було зроблено на патріотизмі.
На слові «патріотизм» кілька разів акцентовано і в анотації, і в передмові, і в текстах.
Чи оправданий цей пафос – питання дискусійне.
Можливо, видання для дітей передбачає цей дещо нав’язливо дидактичний мотив, який загалом не є тією краплею, що змінює смак бочки вербального меду книги, яка має модерну поліграфічну форму та високохудожній загалом літературний вміст-зміст та епіграфічно починається віршем-ремінісценцією про Івасика Телесика Володимира Рутківського, який розставляє акценти про перманентну боротьбу персоніфікованого добра і зла у світі:

Обпікає пошерхлі губи
Споловілий гіркий полин.
Мій Івасику, друже любий,
Із дитинства мого прилинь.
–―–―–―–―–―–―–―–―–―-
Як звивалось зміїне тіло
І прокльоном з землі лилось, –
А гусятко твоє летіло,
Ледве дихало, та несло!

І воно не лякалось згуби,
Бо летіло у кращі дні…
Мій Телесику, друже любий,
Як потрібне воно мені!

Далі за алфавітним порядком подані різножанрові тексти (поезія та проза) і життєтексти (біографіЇ) авторів, кілька слів автопрезентацій та характеристики кожного письменника кимось із колег по перу – що творить плюс-мінус об’єктивне уявлення про всіх учасників збірника: Івана Андрусяка, Василя Василашка, Тетяни Винник, Марії Воробей, Лесі Ворониної, Богдани Гайворонської, Анатолія Григорука, Ніни Даценко, Катерини Єгорушкіної, Анатолія Камінчука, Галини Кирпи, Валентини Козак, Оксани Кротюк, Тетяни Майданович, Галини Манів, Катерини Міщук, Лесі Мовчун, Марії Морзенко, Лариси Ніцой, Олекси Палійчука, Наталки Поклад, Наталі Савчук, Григорія Фальковича, Оксани Хлоп’ячої, Тетяни Череп-Пероганич, Ганни Чубач.
Тут презентовані як молодші автори, так і письменники із всеукраїнською відомістю, багатьма преміями, потужними послужними списками книг, публікацій… Серед них чомусь не бачу, наприклад, Анатолія Качана, Дмитра Чередниченка…

* * *

Не претендуючи на повнокровний аналіз творчості оприявлених тут текстів, назвемо твори, які потрапили нам на очі навмання, хоча сам вибір презентованих тут імен очевидно має відому упоряднику систему, закономірність.
Якщо йти за назвами , то цікавими нам видалися: «Княгиня Ольга (Уривок з поеми)» та «Зоряниця козацької долі (З дитинства легендарного кошового Івана Сірка)», «Мій тато повернувся із війни» Марії Морозенко, «Візит до Дахау» Ніни Даценко, «Літописи Семисвіття (уривок)» Наталі Савчук, «Повернулися гусоньки рано…» Ганни Чубач, «Дощеня» Лесі Мовчун, «Рідна школа», «До Києва», «Рідна школа» Тетяни Майданович, «Золоте серце» Галини Манів, «За віконечком калина (Колискова)», «Спіла казка серпневого саду» Валентини Козак, «Кінь із вітру» Тетяни Винник, «Сім літер» та «Полетіли лебеді» Анатолія Камінчука, казка «Добро і зло» Наталки Поклад, пронизливі «Прадіди-прапрадіди» і «Пісня над колискою» Анатолія Григорука, який про «першочергове завдання сьогоднішнього літератора, який береться писати для дітей» пише золотими словами, зокрема: «сіяти в душі життєдайне, віками відкаліброване духовне зерно, допомогти не збитися на манівці, а віднайти свою справжню дорогу. Чого вартий мій особистий літературний доробок, не мені судити. Знаю одне: у своїй роботі я завжди послуговувався гаслом лікарів: «Не нашкодь!»

Серед виловлених у книзі характерних, парадоксально-зачепальних рядків:

Не змінюй світ. Це істина проста.
Як диво з див – все досконало в світі.
Просторий світ – у ньому висота,
Безмежна вічність у маленькій миті.

Не змінюй світ… Милуйся і дивись.
Нівечити не смій і не старайся.
Змінися сам! – До обрію тягнись,
До росту вітру й райдуги рівняйся.

Тобто загалом цей різножанровий, різностильовий збірник – добротний матеріал для читання як дітям, так і дорослим, дорослим дітям.

Ігор Павлюк

Leave a Reply

Your email address will not be published.