Ці слова із пісні відомої поетеси, жительки Борщева Ганни Костів-Гуски, дуже влучно описують наше мальовниче містечко, яке ще називають перлиною Поділля. Скільки ж то зазнало воно горя і лиха: татарські набіги, панування численних імперій, війни, руйнації і відродження. І не дивлячись на свою дуже древню дату, Борщів сьогодні омолоджується, з року в рік стає містечком європейського типу. І надалі буде розвиватися стараннями керівників, підприємців і простих жителів.
Достеменно невідомо, звідки пішла така «смачна» назва, однак версій є багато. Одна з легенд розповідає, що нібито в часи набігів татар, предки сучасних городян зварили одного із полонених ханів у величезному казані з борщем. Інша, альтернативна версія походження назви, говорить про факт широкого розповсюдження в околицях містечка «борщівника», який часто використовують в приготуванні різних страв, в тому числі – борщу. Так це чи ні, – нехай сперечаються історики, а легенди залишаються легендами.
Борщів розпочинав свою історію ще за часів Київської Русі: на цьому місці було давньоруське укріплене городище. А перша писемна згадка про поселення відноситься до 1456 року. Тоді містом володіли шляхтичі Дудинські. Наприкінці XVI – початку XVII століть Борщів перебував у власності магнатів Єжи і Марцина Дидинських, а згодом належав Костянтинові Золотніцькому. Магдебурзьке право і власний герб Борщів отримав у 1629 році. На початку XVII століття для захисту від турецьких і татарських набігів в Борщеві споруджують замок. Окрасою міста є костел, збудований у 1763 році та Народний дім, який зводили усією громадою у 1908 році. В його відкритті приймав участь М.Грушевський, якого було обрано почесним головою товариства «Народний дім». Унікальною є церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована у 1886 році, а також дзвіниця на її території.
Місто розпочало святкувати свій поважний ювілей як і годиться – із Богослужінь у храмах. 28 серпня у церкві Успіння Пресвятої Богородиці урочисту Літургію відслужив настоятель храму о. Богдан Боднар. Борщівська ікона Матері Божої, яка зберігається у храмі, вважається покровителькою міста, до неї зі щирими молитвами ідуть люди і отримують поміч у різних потребах. Тут же зберігається ще одна унікальна ікона – Богоматері у чорній борщівській вишиванці, репродукцію якою передала з-за кордону наша землячка Дарія Гуляк-Кульчицька.
Жителі міста поділилися враженнями: кажуть, такого цікавого і багатого святкування Дня міста вони уже давно не пригадують. І це при тому, що офіційно у міській раді немає голови. Його обов`язки виконує секретар міської ради Галина Ковбель. Але молода і амбіційна команда однодумців, довела, що ефективно можна працювати і без очільника установи. Просто коли є бажання зробити щось неординарне для громади, усе виходить.
Новинкою цьогорічного святкування було вгощання від мерії на площі міста для всіх охочих. Працівники міської ради пили з борщівцями каву, пригощалися смачними тістечками, спілкувалися і обговорювали наболілі питання. Хоча цього святкового дня говорили більше про приємне. Люди дякували за ефективну роботу особисто пані Галині, яка після відставки міського голови взяла на себе усі обов`язки по забезпеченні життєдіяльності міста. Лише за останній рік під керівництвом Галини Ковбель зроблено чимало: відремонтовано дороги, тротуари, парки і сквери, облаштовано дитячі майданчики. У планах – проведення реконструкції міського парку, який має стати окрасою міста.
Міська влада подбала, аби свято відчули усі мешканці – від малечі до людей старшого покоління. У центрі міста був організований велопробіг для дошкільнят, парад візочків, приготування борщу. Поряд із дорослими цю традиційну страву готували і діти, і у них таки вийшло краще! Дітей майже до вечора розважали у центрі міста, пригощали смаколиками і визначали переможців різноманітних вікторин та ігор. Жодна дитина не залишилась без подарунка.
Тим часом на стадіоні, за традицією, проходили спортивні змагання з волейболу, футболу, баскетболу, малого тенісу, в яких брали участь і самі працівники міської ради. Галина Ковбель особисто вручила переможцям призи і кубки, подякувала за участь гостям і запросила на святковий концерт.
Концерт у центрі міста тривав до опівночі. Концертна програма була дуже цікавою і насиченою, побудована так, щоб догодити вибагливій публіці. Поряд з аматорами, виступали і професійні виконавці, відомі співаки і ансамблі, оркестри і танцювальні колективи.
Борщів – південна перлина Тернопільщини, найдревніше містечко, яке може пишатися своєю славною історією, вишивкою, працьовитими людьми. Усі, хто тут побував хоч раз, неодмінно приїздять знову. І така нагода відвідати його буде 18 вересня. Фестивалі «Борщівська вишиванка» і «Борщ,їв» запрошують у гості. До зустрічі!
Ірина Мадзій
