Наприкінці липня далекого 1948 року на Чортківщині, в с. Джурин, у сім’ї Володимира Миколайовича Цепенди та його дружини Ганни Федорівни (з дому Блаженко) народився син, якого нарекли Михайлом. Доля у хлопця склалася звичайна, як у багатьох пересічних громадян нашої країни. Дитинство, школа, вступ до університету…
Після закінчення вузу юний спеціаліст був скерований на роботу в Туркменське управління гідрометеослужби СРСР. Попри молодий вік, керівництво помітило особливі здібності юнака і призначило його начальником Західно-Туркменської воднобалансової станції, де він успішно освоював практичні навики в галузі гідрології суші. Далі – служба в армії. Після демобілізації працював інженером, а згодом старшим інженером-гідрологом у проектно-розвідувальному інституті “Львівдніпроводгосп” (м.Львів, м.Тернопіль).
У 1977 році Михайла Володимировича було запрошено на роботу до Чернівецького університету. Працював асистентом кафедри гідрології і кліматології, згодом захистив кандидатську дисертацію на тему “Водогосподарський баланс як засіб оптимізації проблеми водопостачання та водовідведення у річкових басейнах” і став доцентом. Уже понад 25 років виконує функції заступника декана одного з найбільших та найпрестижніших факультетів Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича – географічного.
Михайло Володимирович – улюблений викладач сотень, якщо не тисяч, студентів. Завжди коректний, вимогливий, однак доброзичливий. Він є душею і совістю географічного факультету ЧНУ. Через його виняткову справедливість у висловлюваннях, вимогливість до себе та до інших співробітники та студенти факультету ставляться до улюбленого заступника декана з особливою повагою та любов’ю. Викладачі відзначають, що Михайло Володимирович ще й надзвичайно “компанійська” людина з тонким почуттям гумору та прекрасним співучим голосом. Він дуже любить свою дружину Марію Олексіївну, доньку Наталію та сина Миколу. А ще часто розповідає в колективі про свої стосунки з улюбленицею родини – онучкою Ганнусею.
Михайло Володимирович – знана та шанована людина не тільки в Чернівцях, а й у всій Україні, і якби йому довелося працювати в іншому місці, а не в університеті, він обов’язково гідно й чесно ніс би службу так, як це робить його брат Микола, який був головою Старосамбірської рай- держадміністрації Львівської області (ще одна гордість сім’ї Цепенд) і як це роблять його брати Ярема та Євген (нині уже покійний) і сестра Надія, що мешкають у с.Джурин.
Викладачі та студенти Чернівецького університету безмежно вдячні Чортківщині за те, що вона подарувала нам чудового педагога, прекрасну людину, доцента Михайла Володимировича Цепенду. Недарма на запитання йому “Звідкіля Ви родом?” він завжди з особливою любов’ю відповідає: “Я серце залишив у Джурині…”.