14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, в музеї штабу військової округи “Волинь-Південь” уже вкотре урочисто звучали «Луни повстанського краю». Відзначити свято Покрови Пресвятої Богородиці та 71 річницю створення УПА в урочище Дігтярня поблизу села Антонівці приїхали ветерани УПА, перший заступник голови Тернопільської обласної ради Сергій Тарашевський, депутати обласної ради – Світлана Демчук та Олександр Стадник, народний депутат України Михайло Головко, керівники Шумського району, учнівська молодь з Тернополя.
Урочистості розпочались Літургією в повстанській капличці. Опісля Служби Божої святочна громада Хресною ходою перейшла на повстанський цвинтар. Пам’ять загиблих звитяжців вшанували поминальною панахидою. Священнослужителі скропили могильні хрести святою водою, краяни поклали квіти.
Звертаючись до присутніх, Сергій Тарашевський привітав усіх із святом Покрови Пресвятої Богородиці та 71-ою річницею створення УПА. «14 жовтня – визначний день для українців. Наш народ завжди поклонявся Матері Божій, просив у неї заступництва та опіки. Покладались на покровительство Діви Марії і козаки. Цю їхню традицію продовжили і вояки УПА. Серед героїв, що полягли за нашу свободу, – і ті, хто лежить на цвинтарі в урочищі Дігтярня, і ті, чиї могили ще загублені в лісах та яругах. Та ми пам’ятаємо їх і схиляємо голови перед їхнім подвигом, – сказав очільник облради. – Пам’ятаймо: Українська Повстанська Армія боролася проти окупантів різних мастей. Сьогодні, вшановуючи Божу Матір та наших лицарів, ми маємо бути гідними пам’яті славних вояків УПА». Сергій Тарашевський підтримав думку отця Андрія, що у євроінтеграційних прагненнях ми маємо перш за все покладатись на себе, плекати в собі як демократичні цінності, так і відповідальність за власні вчинки чи бездіяльність. «Ситуація, що склалася навколо проведення ІІ пленарного засідання 45 сесії облради, є серйозною загрозою для області в цілому, – підкреслив перший заступник голови облради. – Блокування депутатами проведенням сесії нищить не лише найголовніший самоврядний орган області, а й спричиняє серйозні невідворотні катастрофічні наслідки в економіці краю, соціальній та культурній сфері. Вважаю, що депутати облради – ініціатори такого «саботажу» сесійної діяльності облради – мають взяти на себе відповідальність». Під час концерту, що продовжив урочини, лунали повстанські пісні. Охочих пригощали солдатською кашою
.Довідково: Влітку 1943 року внаслідок зосередження УПА під політичним проводом ОУН “Б” Антоновецький табір набуває особливої ваги. Тут розташовується штаб військової округи “Волинь-південь”, підстаршинська школа, курси медсестер, різноманітні господарські – від пекарні до миловарні господарські частини. Табір став своєрідною повстанчою столицею південної Волині.За словами Максима Скорупського :” До села Антоновець прибули майже всі українські урядовці з Кременецького повіту, разом із посадником міста – Бригадиром. Село Антонівці було повітовим містом нашої української адміністрації.”
Однак німці, фронт яких відкочувався все глибше на захід, не могли змиритись з існуванням у своїх тилах такого потужного угрупування. 20 серпня німці зробили рішучу спробу ліквідувати табір. Для цього була виділена дивізія СС генерала фон дем Баха, зміцнена танкетками. Однак видно надія на наземні війська була мала – роль убивць табору була виділена авіації. Кращий літак розвідник “Рама” на фронті використовувася поштучно, для особливих завдань. Проте саме такі літаки бомбили табір в Антонівцях.
Стенд 6 “Війна після війни”. Після проходу радянсько-німецького фронту УПА зіткнулася з новим, набагато сильнішим і підступнішим противником – НКВС СРСР. Розгром підрозділів УПА на північній Шумщині був однією з першочергових задач радянських чекістів. В травні 1944 року для виконання цієї задачі було виділено кілька бригад Внутрішніх військ, танкову групу та козачий полк, посилені авіацією. Внаслідок цих боїв, відомих як Гурбенський бій загинуло близько двох тисяч чолвік – як воїнів УПА так і мирного населення.
Стенд 7 “Шумщина пам’ятає”. Десятиліття репресій, заборон і замовчувань не витерли н а Шумщині пам’яті про УПА. З першими проблисками національного відродження, а особливо – з державною Незалежністю України відрожується і пам’ять про визвольні змагання та їх героїв. Впорядковано ряд повстанських могил. Повстанська минувшина краю широко розкрита в експозиціях Шумського районного краєзнавчого музею, сільських музеїв у Стіжку і Вілії. Відновлений до 50 річчя УПА і табір в Антонівцях, він став своєрідним центром історичної пам’яті Тернопілля. Щороку в середині жовтня тут збираються тисячі людей.
Неподалік від штабного будиночка – дбайливо відреставровані столи і дошка літнього класу підстаршинської школи.
Каплиця-курінь встановлена в затишній улоговині на місці таборового храму. Далі за нею – джерело. Нижче в улоговині розташовувались таборові будівлі пекарні, майстерень. А стежка, що веде вгору виводить на повстанчий цвинтар. Тут в дванадцяти могилах поховані вояки УПА, які померли від ран в таборовому шпиталі і ті, що не мали родини в ближніх селах.
Однак німці, фронт яких відкочувався все глибше на захід, не могли змиритись з існуванням у своїх тилах такого потужного угрупування. 20 серпня німці зробили рішучу спробу ліквідувати табір. Для цього була виділена дивізія СС генерала фон дем Баха, зміцнена танкетками. Однак видно надія на наземні війська була мала – роль убивць табору була виділена авіації. Кращий літак розвідник “Рама” на фронті використовувася поштучно, для особливих завдань. Проте саме такі літаки бомбили табір в Антонівцях.
Стенд 6 “Війна після війни”. Після проходу радянсько-німецького фронту УПА зіткнулася з новим, набагато сильнішим і підступнішим противником – НКВС СРСР. Розгром підрозділів УПА на північній Шумщині був однією з першочергових задач радянських чекістів. В травні 1944 року для виконання цієї задачі було виділено кілька бригад Внутрішніх військ, танкову групу та козачий полк, посилені авіацією. Внаслідок цих боїв, відомих як Гурбенський бій загинуло близько двох тисяч чолвік – як воїнів УПА так і мирного населення.
Стенд 7 “Шумщина пам’ятає”. Десятиліття репресій, заборон і замовчувань не витерли н а Шумщині пам’яті про УПА. З першими проблисками національного відродження, а особливо – з державною Незалежністю України відрожується і пам’ять про визвольні змагання та їх героїв. Впорядковано ряд повстанських могил. Повстанська минувшина краю широко розкрита в експозиціях Шумського районного краєзнавчого музею, сільських музеїв у Стіжку і Вілії. Відновлений до 50 річчя УПА і табір в Антонівцях, він став своєрідним центром історичної пам’яті Тернопілля. Щороку в середині жовтня тут збираються тисячі людей.
Неподалік від штабного будиночка – дбайливо відреставровані столи і дошка літнього класу підстаршинської школи.
Каплиця-курінь встановлена в затишній улоговині на місці таборового храму. Далі за нею – джерело. Нижче в улоговині розташовувались таборові будівлі пекарні, майстерень. А стежка, що веде вгору виводить на повстанчий цвинтар. Тут в дванадцяти могилах поховані вояки УПА, які померли від ран в таборовому шпиталі і ті, що не мали родини в ближніх селах.
