У сонячний, світлий весняний день 24 квітня у світлиці Вижницької публічної бібліотеки відбулася неймовірна подія — презентація літературно-мистецького та науково-освітнього видання «Німчич».
У залі зібралися ті, кому небайдуже слово, — представники творчої інтелігенції Вижниччини та Косівщини серед яких — і освітяни, і медики, і митці, науковці, краєзнавці, письменники, журналісти, художники і бібліотечні працівники.
Косівщину представили Аделя Григорук — письменниця, членкиня НСПУ, НСЖУ та НСКУ, лавреатка багатьох літературних премій, заслужена працівниця освіти України; Василь Шкурган —письменник, голова Косівського осередку Національної спілки письменників України, лавреат Міжнародної премії «Corona Carpatia»; Микола Близнюк — поет, член НСПУ, лавреат премій імені Тараса Мельничука «Князь роси» та імені Михайла Павлика; Марія Порох — членкиня Косівського Клубу інтелігенції ім. І. Пелипейка та РО «Просвіта».
Серед гостей заходу — Анна Гринчук — перша заступниця начальника районної військової адміністрації, Олексій Чепіль — голова Вижницької міської ради, дружина Віктора Максимчука — Ганна Григорівна, рідні загиблих Героїв — Петра Ковалюка — батько Михайло Ковалюк та дружина Іллі Мандалака —Людмила.
«Сьогодні і радісна, але водночас і сумна подія. В Україні триває кровопролитна війна — війна, яка вибрала шлях грабежу, насильства, нищення України, забрала тисячі життів мирних жителів та воїнів, які стали на захист нашої Батьківщини і «на щиті» навічно повернулися в рідну українську землю. Ворог нищить все: житлові будинки, інфраструктуру міст, лікарні, школи, музеї, театри… Агресор хоче стерти з лиця землі Україну, українську націю, мову, культуру, які в наш час стали могутньою зброєю, бо наші пісні, книжки, картини, фільми — це наші боєприпаси. Тому українські письменники, журналісти, господарники, інтелігенція, просвітяни разом зі своїм волелюбним народом воюють на культурному фронті, несуть правду про історію України, сьогодення та надії на майбутнє, і кожен, в міру можливостей, робить все, щоб Україна здобула Перемогу над оскаженілим терористом і душогубом — росією», — зазначила Ангеліна Юрійчук, модераторка заходу.
Присутні хвилиною мовчання вшанували всіх, хто поклав своє життя за наше вільне, мирне і світле майбутнє та віддали шану побратимам по перу — засновникам і творцям часопису, без яких не було сьогоднішнього «Німчича», серед яких Манолій Попадюк, Віктор Максимчук, Василь Діхтяр, Олена Клим та ін. .
Презентація нового числа журналу перетворилася на теплу зустріч однодумців — талановитих людей, які самі пишуть і творять, яким небайдужа доля свого міста й України, своїх коренів і своєї історії.
Перед нами літературно-мистецьке та науково-освітнє видання «Німчич», друге, яке вийшло після відходу за обрій головного редактора Віктора Максимчука за фінансової підтримки Вижницької міської ради, очільником якої є Олексій Чепіль, та фахової і плідної роботи редакційної колегії на чолі з головною редакторкою Мариною Киселицею.
Тепло і зворушливо про Віктора Максимчука згадували всі, кого зводила з ним життєва стежина, серед них і Аделя Григорук — письменниця, яка у своєму виступі сказала: «…24 квітня 2021 року у незворотний шлях пішов від нас Віктор Петрович Максимчук — побратим по перу, талановитий володар поетичного слова, автор десятка книг, головний редактор літературного журналу «Німчич», що виходить у Вижниці, голова Клубу творчої інтелігенції Вижниччини, невтомний культурно-громадський діяч, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки кінематографістів України, лавреат літературно-мистецьких премій ім. Георгія Гараса, ім. Дмитра Загула, ім. Івана Бажанського та інших. Максимчукове життя склалося, як у тій пісні, де червоне й чорне, радісне й трагічне переплелося надто щільно. Можливо, тому він так прагнув Слова — Слова високого, Слова животворящого, переносив його в рядки своїх поезій, як у барвистих візерунках, любовно припасовував у нарисах про людей, котрі несли в собі світло добра, таланту, щедрості. Віктор не тільки писав сам — він допомагав багатьом письменникам донести їхнє слово до читача, адже журнал, який він редагував, об’єднав навколо себе розкішне суцвіття майстрів літератури, відомих в Україні та за її межами. «Німчич» став мистецьким майданчиком і для письменників, художників та журналістів Косівщини, які впродовж років були його постійними авторами».
Ангеліна Юрійчук коротко пройшлася рубриками, яких у журналі 10, серед них — «Поезія», «Дебют», «Проза», «Ними гордиться наш край», «Ой летіли журавлі, воїнів на щитах несли», «Книжкова полиця», «Незабутні», «Педагогічна світлиця», «Мистецька вервечка», «Галерея», що разом створюють цілісне уявлення про українську і, зокрема, прикарпатську та буковинську історію та літературу.
Поезію, прозу в журналі презентують автори з різних міст і сіл, назви яких ілюструють постійну розлогу географію «Німчича» — Буковина, Прикарпаття, Україна, Європа, Америка…
Приваблює часопис читачів своїм яскравим дизайном, обкладинка — портрет Дмитра Загула; кольорові вкладки — роботи художниці Наталії Моржук, а світлини з архіву Віталія Дмитрюка, кіностудії «Черемош» та авторів видання доповнюють його. Щира вдячність художниці Марії Федосєєвій-Ракіцькій за художнє оформлення та верстку.
Учасники імпрези мали змогу поспілкуватися з авторами публікацій, поділитися власними думками, а також обговорити сучасний стан і перспективи розвитку культурного життя Буковини.
У залі не було жодного, хто б не пройнявся публікацією головної редакторки Марини Кисилиці «За Україну Ти рвався до бою…» про полеглого Петра Михайловича Ковалюка, батько якого — Михайло Корнилович — заслужений працівник культури України, режисер, художній керівник Вижницького народного аматорського театру, був присутній на зустрічі. Кожен рядок, його розповіді та відеокліпу про найдорожчого сина Петра, який, торкаюсь людських струн, зворушував до сліз, щемив серце всіх присутніх.
Своїми враженнями від нового числа журналу ділились Степан Кириляк, Михайло Ковалюк, Дмитро Никифоряк, Людмила Мандалак, Василь Гора, Василь Марчук, Василь Шкурган, Аделя Григорук, Микола Близнюк, Марія Порох, Марія Кінаш, Василина Ошевська, Віталій Дмитрюк, які водночас презентували і свої авторські матеріали.
Вірші, прочитані Надією Кибич та Оленою Швейко, сповнені глибоким змістом, сильними і високими почуттями, торкнулися сердець кожного, своєю теплотою зігріли нас.
На адресу Олексія Чепіля, Марини Киселиці, редакційної колегії лунали щиросердечні слова подяки за те, що продовжили справу Віктора Максимчука, який доклав чимало праці, щоб згуртувати творчу інтелігенцію не тільки Буковини та Гуцульщини, а й усієї України, показав в «Німчичі» живий і творчий процес; з відходом Віктора не дали втратити місце зустрічі, де могли б обмінятися творчими напрацюваннями, новими ідеями та порадіти за мистецький успіх колег по перу.
Можемо впевнено сказати, що видання об’єднує творчих людей, а в час тяжких випробувань таке єднання дає нам величезну міць.
Дякуємо нашим захисникам за те, що маємо можливість збиратися у дружньому колі, спілкуватися від щирої душі, прославляти рідну Україну, найкращу в світі українську мову.
Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції
ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта».
Світлини авторки.
Leave a Reply