30 липня 2025 року в світлиці Косівської центральної міської бібліотеки, в якій в дружному колі зібралися ті, кому небайдуже слово: письменники, журналісти, художники, музейники, науковці, члени Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта», косівського осередку «Союзу українок», бібліотекарі Косівської ЦМБ, які приймали поважних гостей: Ярославу Ткачук, Романа Горака, Олександра Масляника, Миколу Васильчука, Андріану Ємчук, Петра Гавуку, що здійснили літературне турне Коломия – Верховина – Косів зі своїм творчим доробком.
Відкрив зустріч Василь Шкурган — голова Косівського осередку Національної спілки письменників України, представивши Ярославу Ткачук — генеральну директорку Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, ініціаторку цього заходу.
«Дякую всім за присутність. Дуже приємно бути в Косові, в середовищі інтелігенції, де живуть люди, небайдужі до своєї історії, культурного національного спадку, які продовжують зберігати традиції, перейняті від своїх попередників, родин, митців, які приїжджали сюди і залишали свій вагомий слід та разом із місцевими творили історію цього унікального краю», — такими словами розпочала свій виступ Ярослава Ткачук.
Продовжуючи захід, вона, як модереторка, представила присутнім гостей, серед яких Андріана Ємчук, полоністка з Баффало; Микола Васильчук, коломийський краєзнавець, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Карпатського національного університету; Олександр Масляник, заслужений журналіст України зі Львова, письменник, публіцист, член НСПУ і НСЖУ, головний редактор журналів «Гуцульщина і Покуття» та «Ґражда»; Роман Горак, письменник, прозаїк, дослідник творчості Івана Франка, член Національної спілки письменників України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, премій ім. Івана Франка та Михайла Возняка, заслужений працівник культури України; Петро Гавука, журналіст і редактор — однодумці, які підтримали й допомогли реалізувати її задум.
Цікавою і захопливою була розповідь директорки про історію Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, який в 2026 році відзначатиме своє сторіччя, про фундаторів і організаторів Музею та першого директора Володимира Кобринського. Одним з напрямків роботи установи є видавнича діяльність. Саме презентація творчого доробку Музею кінця 2024 — першого півріччя 2025 років не тільки коломийській аудиторії, але й верховинцям та косів’янам, є одним із заходів, приурочених до прийдешнього 100-річчя Музею.
Яскравим, цікавим, насиченим багатьма фактами був виступ Я.Ю.Ткачук про багатогранну особистість, Софрона Витвицького (1819-1879) — українського етнографа, письменника, громадсько-політичного діяча, який викликав загальну пильну увагу і жваве зацікавлення слухачів.
Зокрема, було зазначено значимість праці «Історичний нарис про гуцулів», яка побачила світ 1863 року і є фактичною першою окремою книжкою про гуцулів, етнографічну частину якої вперше в українському перекладі видано у 1993 році.
Серед музейних видань, які побачили світ у цей час, важливе місце посідає перший повний переклад цього дослідження. Видання приурочено 160-річчю публікації праці С.Витвицького польською мовою, 205-річчю від дня народження автора та 30-річчю виходу її першого українського перекладу.
«…Софронові Витвицькому вдалося створити першу, видану окремою книжкою, працю про Гуцульщину, яка відкрила гуцулів з погляду географічного та історичного, релігієзнавчого та краєзнавчого. Його публікації у періодиці, а особливо книга «Історичний нарис про гуцулів», посилили інтерес дослідників та громадськості до мешканців Карпат, які зберегли архаїчне світобачення і дивовижну єдність зі світом природи», — зазначають у її передмові М.Васильчук та Я.Ткачук.
Микола Васильчук розповів про свою працю над книгою і висловив щиру подяку всім, хто причетний до її видання, зокрема Андріані Ємчук, полоністці з Баффало, яка здійснила переклад монографії, Ярославі Ткачук, науковій редакторці, Богдану Ткачуку, редактору, Олександрові Маслянику, літературному редакторові.
Відрадно, що презентація праці Софрона Витвицького відбулася також і на виставці гуцульського мистця сучасності, косівського різьбяра Миколи Стринадюка у Національному музеї в Коломиї.
Не залишилась поза увагою розповідь Петра Гавуки про історію українського фольклору, його перших збирачів, найкращі фольклорні видання, їх вагомий внесок у поповнення фольклорної скрині в нашому краї. Усна народна творчість — нетлінний скарб з безмірної діалектологічної скрині Гуцульщини, яка дала змогу зазирнути в таємничі гуцульські світи. Дещицю із тієї скрині взяли троє залюблених у рідний край дослідників — Петро Гавука, автор низки статей, співавтор лексикону «Гуцулска говірка», Ярослава Ткачук, багатолітня очільниця найбільшого в краї музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття, авторка ґрунтовних досліджень, Олександр Масляник, співавтор «Словника говірки Закарпатської Гуцульщини». Зібравши кілька тисяч гуцульських прислів’їв, приказок, влучних висловів і повір’їв з усіх закутин великої Гуцульщини — Буковини і Закарпаття, Верховинщини, Косівщини і Надвірнянщини, Мараморощини і Сучавщини, створили знакову книгу « Що кому смакує — най здоров пакує!», яка знайомить з особливостями гуцульського діалекту.
Олександр Масляник — головний редактор журналу, видавець, лауреат Міжнародних літературних премій ім. І.Вільде та ім. В.Винниченка, журналістської премії ім. В. Чорновола, розповів про етнологічно-етнографічний, культурологічний та історико-краєзнавчий журнал «Гуцульщина і Покуття», який знайомить читачів із малодослідженими сторінками з історії минулого та сьогодення карпатського краю, гармонійно поєднуючи інформацію про два визначні історико-етнографічні регіони. Засновником видання є Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського, а його шеф-редакторкою — Ярослава Ткачук — членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, кавалер ордена Княгині Ольги, заслужена працівниця культури України, лауреатка премії ім. І. Вагилевича та ім. Героя України М.Сікорського. Останні три номери музейного журналу «Гуцульщина і Покуття» містять публікації понад 50 науковців — як музейних працівників, так і незалежних пошуковців з різних регіонів України. Готується 33 випуск журналу. О. Масляник принагідно запросив усіх охочих долучатися до когорти авторів журналу й надсилати матеріали для публікації.
Презентація видань відбулася в атмосфері невимушеного спілкування між її учасниками.
Усі, хто брав слово, — директорка Музею Ярослава Ткачук, заступник генерального директора з науково-методичної роботи Національного музею НМГП Микола Васильчук, перекладачка Андріана Ємчук, письменники Роман Горак, Василь Шкурган, директор Національного природного парку «Гуцульщина» Юрій Стефурак, членкиня Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка Світлана Крицкалюк, голова косівського осередку «Союзу українок» Уляна Сорохан — високо оцінили творчий доробок Музею, дякували за працю, зичили наснаги та ентузіазму, нових творчих здобутків на видавничій ниві для піднесення національного духу українців та перемоги в жорстокій війні.
Ярослава Ткачук подякувала учасникам зустрічі за увагу і подарували нові книги, які поповнять фонди бібліотеки. Уляна Книш, провідний бібліограф Косівської центральної міської бібліотеки, секретарка Клубу інтелігенції ім.І.Пелипейка, подякувавши авторам за зустріч, відзначила, що подаровані видання стануть цікавими для читачів, адже розраховані на тих, котрі цікавляться духовним, історичним і культурним розвитком краю.
Дві години промайнули непомітно, але залишили приємні почуття в душі усіх учасників, а на довгу і незабутню пам’ять — світлини й автографи на щойно придбаних книжках із побажаннями авторів.
Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції
ім. І. Пелипейка та РО «Просвіта».
Світлини авторки та Ніни Васильченко-Каверіної.
Leave a Reply