Неосіння…
Ще не падають… листочки…
Ще в гаю дзюрчать струмочки.
Ще дзвенять, дзвенять дзвіночки!..
Ще квітують… всі куточки.
.
Ще не мед тече – з дня діжки…
Ще без праць… не ручки-ніжки.
Ще – посмикуються – віжки…
Ще біжать, біжать доріжки!
.
Ще думок ростуть стеблинки…
Ще не дні… без мрій малинки.
Ще киплять, киплять хвилинки!..
Ще цвітуть… надій перлинки.
.
Жовтень
Дні не з грозами, не з градом…
А з горішком… з виноградом!
Під багрянцю маскарадом…
Йдуть миттєвості парадом.
.
Листя з палого… і з бруду…
Час громадить вітром груду.
То зрить запал… то маруду…
Горне шлях на… під споруду.
.
Хоч – не осені – всі раді…
В ній – є місце – і відраді!
Серця – втісі… і обраді…
І на – царині… і в граді.
.
Зоряна осінь
Осінь в зорянім намисті…
Держить скіпетр в правій кисті.
По – опалому – вже листі…
Йде на… збори урочисті.
.
Златом, кожного, стрічає…
Хто по ній… душі не чає.
Не свої – права – качає…
Бути – мудрими – повчає.
.
Догорять як, митей, свічі…
Гляне… зимонька у вічі!
Стане – долі – на узбіччі…
Часу вічності… у стрічі.
Микола Собчук
м. Вінниця
Leave a Reply