(мовно-історичне есе)
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Малоазійська історична культура Туал зіграла одну з провідних ролей в історії Євразії. Ще в часи неоліту з півострова розпочався багатовекторний «рух» цього Слова (знакового явища) на північ і схід континенту:
Туал:
Трипілля, Північне Причорномор’я, Східна Європа;
Кубань, Адигея;
Кавказ, Закавказзя;
Передгір’я Паміру (Киргизія);
Алтай; Сибір…
Історичний феномен сприяв формуванню цивілізаційно єдиного материка — Євразії. «Переселенці» із Малоазійського півострова (новітня назва земель Туалу) за кілька тисяч років до н.е., під час міграцій, укорінили слово «Туал» у кількох мовах.
Воно давало назви: державним утворенням, народам, географічним об’єктам, життєдайним символам, термінам, поняттям, історичним явищам; імена — видатним особистостям тощо…
Ця багатюща спадщина — данина пам’яті про малоазійську прабатьківщину…
Предки українців – трипільці були сучасниками Туалу (є докази, які підтверджують цю гіпотезу – про них мова піде далі), жили в Східній Європі й розбудовували іншу протодержаву, відому світові як Трипільська Культура. Трипільці не лише знали про існування Туалу, але й мали зв’язки з ним — про це свідчить схожість трипільських і малоазійських історичних здобутків: верховний культ богині-матері, культура й навички будівництва житла, організація життя у великих поселеннях, широке використання глини в будівництві, прадавні розвинені промисли (насамперед — металургійні), система господарювання й захисту від нападників тощо. І – найголовніше, найважливіше, — рівність не лише між жінками та чоловіками, але й між членами общини; а також – миролюбність як основа внутрішньої та зовнішньої політики – як Туалу, так і Трипілля.
Головним «свідком» усього сказаного вище є Слово, оповите таємницями – Туал. Похідна від нього залишена у спадок далекими предками і нам, українцям. Це – тубільці – слово, що стало історичним артефактом.
І. КОРОЛЕВЕ-1: МІЛЬЙОН РОКІВ до н.е.
Найдавнішою археологічною пам’яткою України є стоянка первісних людей Королеве-1 на Закарпатті.
Науковці під час розкопок використали сучасні методи визначення віку шарів осадових порід Королівської стоянки. Знайдені кам’яні знаряддя є переконливим доказом присутності людини в Східній Європі щонайменше мільйон років тому…
Про складову нематеріальну, насамперед, про Слово, в цьому випадку просто не йдеться… Навряд чи в недалекому майбутньому людство віднайде спосіб отримувати інформацію про політичне і духовне життя людей із далекого минулого не через збережений текст (викарбований на камінні, відтиснутий в глині, вирізьблений в деревині, написаний або надрукований на папері…
Археологічна пам’ятка відкрита закарпатською експедицією археологічного музею Інституту археології. Було виділено 10 археологічних шарів, що є свідченням багаторазового відвідування/заселення цього місця людьми: від раннього палеоліту (понад мільйон р. до н.е.) – до епохи бронзи (ІІІ тис. до н.е). В ході досліджень вперше в археології був застосований новий підхід датування, а саме — метод концентрації космогенних нуклідів у поєднанні з математичним моделюванням. Він дозволяє буквально «читати» історію земної поверхні за допомогою зоряного пилу та математики…
Інформація про Королеве-1 – сьогодні – лише констатація фактів, що викликають захват (якою давньою є наша історія!)
Нас же цікавить Слово в контексті історії. Або Слово, яке визнане фактом історії.
ІІ. ПЕРШОСЛОВО…
Ключовим у цій мовно-історичний розвідці є слово Туал – назва прадавньої історичної культури доби неоліту (Х–ІІІ тисячоліття до н.е.), яка існувала в центральній та південно-східній частинах Малоазійського півострова.
Сьогодні назву Туал (або Туалія) інколи використовують в історичному контексті як попередню назву Анатолійського півострова. (Назва Анатолія – виникла в античні часи, 5–4 ст. до н.е.)
…У біблійних текстах Туал вже згадується як Тубал/Tувал. Назва могла трансформуватися через фонетичні зміни в різних мовах (при переході від клинопису до алфавітного письма).
Історичні землі Туал/Тувал охоплювали територію Каппадокії та передгір’я Антитавру. Були відомі своїми покладами металів (заліза, золота, срібла, міді) та славетними кіньми.
P. S. У прадавні часи єдиної назви для величезного – Малоазійського півострова не існувало і не могло існувати, оскільки він не був економічно й політично єдиним.
…Проте використовувалися такі терміни:
- Країна Хатті (Hatti/Kuru-Hatti). Це назва центральної частини півострова (вигин річки Галіс (нині – Кизил-Ірмак).
- Нижня країна: степи та рівнини на південь від центру (ближче до Кілікії).
- Верхня країна: гірські райони на північному сході півострова.
- Лукка / Арцава: захід півострова.
Саме в часи хаттів виникла назва унікальної допотопної цивілізації – Туал.
P. S. Втім, допотопний – поняття не історичне, а міфологічне й означає: такий, що існував до Великого Потопу, про який ідеться в Біблії.
…Історія (міф?) про планетарну катастрофу – знищення першого світу та людства Богами (через довготривалу зливу, розлив рік чи то велетенську хвилю і затоплення всієї землі водою) широко відома серед багатьох народів світу. Тож, нехтувати нею не варто.
…Науковці довго вважали Всесвітній потоп неможливим в умовах Землі.
Причини:
- Недостатній обсяг води на Землі: в океанах, льодовиках, прісних водоймах, річках її не вистачить, щоб покрити гірські масиви. Навіть якщо б усі льодовики розтанули, рівень океану піднявся б лише на 60-70 метрів, що затопило б узбережжя, але не цілі материки.
- Геологічні особливості планети: континентальна земна кора значно товстіша за океанічну. Земля не може просто «потонути», як це описано в міфах.
- На континентах існують потужні шари осадових порід (до 12 км), які не можуть бути змиті одноразовим потопом.
Переконливо, але…
Нещодавно в пресі з’явилась інформація про те, що на гірській вершині Гімалаїв, на висоті в понад 8 тисяч метрів знайдені скам’янілі раковини морських молюсків…
Науковці відреагували на цю подію і пояснили, що для всепланетного катаклізму з підняттям рівня води до найвищих вершин Гімалаїв у Світовому океані достатньо води …за наявності колосального припливу. Рушійною силою такого припливу може стати проходження повз планету астрономічного об’єкта гігантських розмірів. Припливний «горб» (надпотужне цунамі) у такому разі може обійти усю планету, затоплюючи найвищі гірські вершини. Така подія може мати планетарні наслідки й стати фатальною для людства…
…Для жителів наступниці хаттів – Хетської держави Туванува, достовірні відомості про яку зберегла історія, Туал був прабатьківщиною.
Збереглися історичні відомості про Туал:
Це — землі у центральній та південній частинах Малої Азії (сучасна Туреччина).
Назва народу — хатті; правитель країни, ім’я якого залишилось в історії — цар Хатуссі. На глиняних табличках з написами законів часів його правління згадується Туал. Таблички датуються VІ тис. до н.е.
Про Туал є згадка й у текстах на глиняних табличках часів правління ассирійського царя Тіглатпаласара Першого як про назву малоазійського регіону (VIII ст. до н.е.)
Туалі — ця історико-географічна назва також зустрічається у написах II тис. до н.е.
…У Біблії (перша половина І тис. до н.е) згадується Тувал як віддалений народ і торговий партнер, – зокрема як постачальник металів… (Справді, в Малій Азії не лише у біблійні часи, а й значно раніше була розвинена металургія).
Термін Туал має переклад у деяких мовах:
– санскрит: основа, дно;
– киргизька: гарний, чудовий;
– уйгурська: великий, величний;
– казахська: рідний;
– арабська: продовження, наслідування…
Кілька народів увічнили назву своєї прабатьківщини в самоназвах:
-наймення азійського народу тубалари (або ж — туба). Нині тубалари живуть переважно на Алтаї;
– тува-(туа, тувинці) – назва іншого азійського народу;
–табасарани – кавказька народність у складі Дагестану;
-самоназва кавказького народу – туальці (новітня назва: південні осетини);
Біблійні та ісламські мовні паралелі:
в Ісламі:
–Туба – райське дерево, що символізує блаженство;
–Тауба – «покаяння» або «повернення» до Аллаха після вчинення гріха.
В Іудаїзмі:
-ім’я легендарного біблійного коваля — Тубал-Каїна;
-ім’я, яке мав інший біблійний герой — Тувал, син Яфета…
–Тувал згадується у пророчих текстах Ісаї та Єзекіїля як …один з народів, якого будуть судити за те, що він погрожував іудейському народу…
Вважати себе причетними до історичної спадщини Туалу є підстави також у нас. Українці – тубільці своєї землі.
Втім, історія зберегла й інші переконливі докази – архаїчні українські гідроніми і топоніми;
Туалава — річка басейну Дніпра.
Туалка — річка в передгір’ї Карпат.
Тульчинка – річка на Вінничині (Поділля).
Тубільці — село в Черкаському районі Черкаської області.
Тубальці — колишнє село в Запорізькій області (нині територія
Приазовського району).
Тубальський лиман — лиман на узбережжі Азовського моря.
Тубал — невелика річка, що впадає в Азовське море.
ІІІ. ТУАЛ – ЄВРАЗІЯ: ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ
МІГРАЦІЙ НАРОДІВ
Міграційні процеси (переселення народів, які вимушено, або за власним бажанням залишають землі свого попереднього розселення і вирушають на пошуки кращого життя) в усі часи були характерними як для цілих народів, так і для найбільш активних прошарків.
З давніх часів переселення народів також пов’язані з військовою експансією (бажанням привласнити чужі землі за допомогою зброї) і з прагненням освоїти нові землі, більш придатні для життя.
Певно, саме з таких міркувань тисячі років тому жителі Туалу – хатті, (пізніше також – їхні наступники – хети) залишали свої домівки і вирушали у далекі краї.
Ці народи були добре обізнані на таємницях виплавки металів і виготовлення металевих виробів, мали відомості про те, де саме (в т.ч., в далеких краях – за тисячі кілометрів від Туалу) знаходяться поклади корисних копалин (!..) Цей факт доводять науковці. Йдеться про «металеві» часи: бронзовий, мідний, залізний періоди історії…
Напрямки і шляхи міграції вихідців із Туалу:
1. Вектор «Мала Азія → Кавказ, Закавказзя» (міграційні лінгвістичні корені, тобто, корені слів, які були колись «експортовані» з певного регіону Євразії, – а саме – із малоазійського Туалу, – і «прижились» на нових теренах) — Туал, Туа, Туба, Таба).
Це найкоротший шлях.
2. Вектор «Мала Азія → Алтай, Сибір» (міграційні корені — Туба, Тува).
3. Вектор «Мала Азія → Північно-Східне Причорномор’я, Трипілля» (міграційні лінгвістичні корені: Туба, Тубал, Туал, Тубіл).
4. Вектор «Мала Азія → Киргизія» (У киргизькій топоніміці зустрічаються назви, що перегукуються із зазначеними в переліку міграційними коренями (про це — далі).
5. Вектор «Мала Азія → Кубань, Адигея» (міграційні лінгвістичні корені Туал, Туа).
Надія Тубальцева
Leave a Reply