У вінок слави Черемшини: село Залуччя в серії цьогорічних святкувань – перше

З нагоди 140-ї  річниці від дня народження Марка Черемшини  – знаного українського новеліста, чиє життя щонайтісніше пов’язано з Покуттям, у селі Залуччя Снятинського району провели літературно-мистецьку світлицю.

Організатор-постановник заходу, директор Залучанської школи, поет Іван Оробець у вступному вітальному слові наголосив: «Сьогоднішня зустріч – то не розважальний захід. То шана видатному землякові, слово якого має стати об’єднувальним для громади, краю, нації. Є вічні цінності, на яких базується виховання молоді – в тому числі і учнів нашої школи, і в чистому слові Марка Черемшини ми то бачимо дуже виразно».
Своєрідним ліричним епіграфом став вислів Яреми Гояна – вихідця з села Залуччя: «Летить слово Марка Черемшини з його рідних Кобаків за вітром через долини, і, може, сяде голубкою сивою під горою в моєму селі Залуччі. Летить слово Марка Черемшини над Черемошем, пливе його білопінною бистриною аж до кінця ріки, а там, за крок від мого Залуччя, село Завалля – колиска Галицької Січі. Тут слово воскресає і запалює для нації сонце віри в Україну».
Присутні на святі представники районної влади – голова Снятинської районної державної адміністрації Дмитро Дякур та голова районної ради Петро Гнідан привітали учасників та гостей свята з тим, що вшановують такого видатного земляка – Марка Черемшину – чиїм іменем по праву може пишатися вся Україна. З вітальними словами виступили поважні гості свята – директор Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини Руслана Кірєєва, директор Снятинського музею книги, видавець Володимир Карий, краєзнавець і письменник Василь Харитон, письменник і краєзнавець Мирослав Попадюк, поет і композитор Петро Корж, поет Іван Грекуляк та багато інших.  Кожен з тематичних виступів додав нових штрихів до історико-біографічного портрета Марка Черемшини, а щодо значення видатного новеліста для історії – то направду тут не може бути ніяких сумнівів.
Власне мистецька частина світлиці, організована учнями Залучанської школи під мудрим керівництвом Івана Юрійовича Оробця вдало поєднувала мелодекламаційні замальовки, біографічні коментарі, та, власне, тематичні сценічні номери. Відзначимо, що всі художні номери були максимально підпорядковані замислові – розкрити колорит часу, в якому виріс і виховався письменник, а тому стильовою домінантою і  в музиці, і  в декламації,і  в хореографії стала гуцульська тематика.
Вокальна група старшокласниць місцевої школи, група юних декламаторів, хореографічний юнацький колектив під керівництвом Параски Настюк, оркестр троїстих музик під керівництвом Ярослава Гунька, солісти-вокалісти Г.Болотинюк, М.Січковська, М.Оробець створили насправді яскравий і водночас глибоко автентичний національний колорит, а відтак з вміло дозованим екскурсом в минуле і біографічними довідками утворилася цілісна картина життєвого шляху письменника, його поетичного світу. Пам’ятаємо що Черемшина у «Моїй біографії» згадував, що виріс серед співанок, «…вдихав і віддихав ними», пам’ятаємо і про те, що тонку організацію белетриста-лірика поєднувати мусів зі способом життя розсудливого правника і громадського активіста – так ось в літературно-мистецькому заході, який провели залучани, усі ці грані були вміло, навіть талановито висвітлені.
Так уже чомусь звиклося, що словосполучення «масовий захід» часто-густо спрощується до проведення формального концерту на абстрактну тематику – проте вкотре пересвідчуюся, що якщо при організації масового заходу фаховість, відпрацьована методика і разом з тим щирість і  дружність виконавців об’єднуються – захід перетворюється на подію. Позбавлений показової розважальності і максимально навантажений змістом та ідеєю – саме такі мистецькі світлиці, на моє переконання, є найкращим подарунком до ювілею письменника і найкращим свідченням того, що про цього письменника краяни пам’ятають.

Іванна СТЕФ’ЮК (с.Кобаки, м.Чернівці)
Фото Тетяни ВОВК