Інформаційний звіт підпільника ОУН про факти гітлерівського та польського терору проти українців на Чортківщині 23 березня 1944 року
Обл. Тернопіль. 23.03 1944 р.
Надзвичайний звіт ч. 15/44
Акти німецько-польського терору.
Повіт Чортків.
Дня 12.ІІІ. коло год.15.30 наблизився ненадійно до села Ягольниця С. більший відділ німців з Чорткова в бойовому порядку та почав обходити село зі сторони Черкавщини та горбка, в підніжжі якого лежить Ягольниця. Зразу німці почали обстрілювати село і запалили декілька хат ракетами. Ненадійність наскоку майже унеможливлювала успішність боротьби. Нагла поява німців, труднощі зв’язку і почуття відповідальності за дальшу долю села заломила силу відсічі. Боївці, що була в той час в селі, задержуватись було недоцільно – мусіла відступити. Командир боївки з одним скорострілом і 4-ма боївкарами, перші були за селом, щоб дати відсіч і уможливити відворот боївки. Вкінці боївка дісталася до нього та прийняла бій, який тривав півгодини. Над полем бою та над цілим селом під час цілої акції кружляв літак, з якого вбито 8 бойовиків. Решті боївки вдалося перерватися через перехресний вогонь та наблизитись до хат колонії Ставки. Страти ворога: 5 вбитих, 1 ранений. Акція на село тривала понад 2 години.
Німці підходили до окремих хат, господарських будинків, підпалювали їх та стріляли людей. До багатьох домів кидали ручні гранати. Це була жахлива картина вогню, диму, реву худоби, криків, стогонів, пострілів, вибухів гранат, шуму літака. Це прямо нечуване «геройство» озброєних від стіп до голови бандитів, які справляли садистичний, кривавий пир над безборонним населенням села. Людей мордували в хатах або виводили надвір. Під кузнею коваля Байдужа розстріляно 14 осіб (жінок, старих мужчин, дітей 2-3-річних). Щоб рятуватися, люди ховалися до приготовлених сховищ, які, однак, виказались непрактичними, бо дим втискався до всіх шпар і душив людей. В селі загинуло 39 мужчин, 62 жінки, 16 дітей і 8 бойовиків. Згоріло 110 господарств з живим і мертвим інвентарем.
Є всі підстави твердити, що напад був спровокований поляками. Багато людей свідчать про те, що не раз чули, як поляки відгороджувались, що, мовляв, у Ягольниці самі бандити. 12.ІІІ. перед полуднем в селі була жінка Сухорольського (полька замешкала в Ставках б. Ягольниці), зголосили в канцелярії, що хтось вночі її, обграбував. Вийшовши звідти, кричала, що це зробив не хто інший, тільки ягольницькі «бандити». У відділі, в склад якого входили фольксдойчі і німці, було також багато поляків. Ці останні скрізь питали, де скриваються бандити. Послуговувались виключно польською мовою. Мабуть, були поінформовані, що в селі знаходиться боївка. Про польську роботу в тій справі свідчить ще й те, що спалено і знищено багатшу і свідомішу частину села.
Постій, 23. III. 1944.
Федір.
П.С.
Різне:
Адміністраційна влада виїхала з Чорткова ще 10.ІІІ. З Чорткова їдуть безпереривні валки авт, навантажені всяким добром. В останніх днях переїжджають танки. Всі транспорти спрямовані на Бучач, менше на Заліщики. На Заліщики натомість прямують мадяри. Зайняли залізничний тор Біла-Чортківська – Заліщики і стережуть кожної станції та моста (нпр., в Базарі є їх 300). До німців наставлені вороже. Кажуть, що німці роззброювали їх коло Станиславова, тому вони зайняли лінію Чортків – Заліщики, що їм німці не перешкоджали у відступі.
Відплатні акти проти поляків в Коростятині і Гуті пов. Бучач лише роззухвалили ляшню. Деякі з них повтікали в міста, інші в ліс до банд. Вбивства українців повторюються дальше.
Поляки намагаються за всяку ціну вдарити тепер по українських селах, зокрема таких, де містяться наші осередки. Доказом того є акти терору в Садках і Ягольниці Ст. До того використовують бандити фольксдойчів, які служать в німецькій шуцполіції, жандармерії і ін., і свою роботу покривають німецькою політикою.
Копія. Машинопис.
ЦДАВОВУ: Ф. 3833. 157. – Арк. 25-26.