27 січня виповниться 159 років з дня народження нашого великого земляка Антона Яковича Горбачевського (1856 – 1944 рр.). Сталося так, що в історичних джерелах частіше можна знайти згадки про його старшого брата, Івана Яковича Горбачевського – світової слави вченого-біохіміка та епідеміолога, ім’я якого нині носить Тернопільська державна медична академія. Однак життя Антона Горбачевського – відомого адвоката, редактора, політика та громадського діяча, одного з перших у краї правників українського походження – було не менш плідним та яскравим.
Іван та Антон Горбачевські народилися у селі Зарубинцях, що нині входить до Збаразького району. Обидва брати з різницею у два роки закінчили Тернопільську класичну гімназію. Вже 1872 року їхні долі розійшлися: Іван поїхав студіювати медицину у Віденському університеті, після закінчення якого залишився працювати у Відні, а згодом – у Празі. Життєві шляхи Антона Горбачевського частіше пролягали рідним краєм. Закінчивши у 1879 році курс правничого факультету Львівського університету, молодий адвокат Горбачевський розпочинає практику у Львові та Перемишлі, встигаючи при цьому редагувавати львівську газету «Діло». 1893 року Горбачевський, тоді вже доктор права, відкриває адвокатську канцелярію у Чорткові і відтоді його професійні та громадські справи значною мірою були пов’язані з нашим містом.
Владні кола багатонаціональної імперії Габсбургів досить толерантно ставилися до культурних та громадських запитів українців. Тодішня Австро-Угорщина не знала національних “погромів”, тут не було видано своїх “валуєвських указів”, вільно виходили книжки українською мовою, йшлося про відкриття українського університету, зароджувалися українські громадські та політичні організації… Від перших років свого перебування у Чорткові Антон Горбачевський виступив активним розбудовником громадського життя. Він був засновником та першим головою культурно-просвітницького товариства “Українська бесіда”, кредитової спілки “Надія”, Українського педагогічного товариства, ініціатором заснування у Чорткові української приватної гімназії, одним з фундаторів – польської. Відразу по створенні у Галичині Української національно-демократичної партії (“партії народовців”) Горбачевського було обрано головою її повітового комітету у Чорткові. Від цієї партії він обирався головою проводу Народного комітету у Чорткові, депутатом Галицького сейму від Чортківського повіту (1913 р.). Тоді ж Горбачевського – до речі, єдиного українця – було обрано членом Найвищого Державного трибуналу у Відні. Перша світова війна застає Горбачевського у Відні, та відразу після відступу російських військ у 1916 році він повертається до Галичини і деякий час працює адвокатом у Дрогобичі.
У 1918-19 роках Антон Горбачевський – член Національної Ради Західно-Української Народної Республіки. В липні 1919 переїхав з урядом ЗУНР до Кам’янця Подільського. У роки україно-польського військового протистояння (1919 р.) був заступником голови надзвичайної дипломатичної місії Української Народної Республіки у Польщі.
Від 1921 року Горбачевський продовжував адвокатську практику в Чорткові. Громадські справи, як і раніше, займали весь його вільний час. У ці роки доктор права Горбачевський обирався головою “Товариства допомоги українським інвалідам”, членом надзорчої ради “Повітового союзу кооперативів” і кооперативи “Українська книгарня”. У міжвоєнній Польщі, національна політика якої була дискримінаційною щодо українців, Антон Горбачевський виступив одним із засновників та лідерів парламентської партії Українське народно-демократичне об’єднання (УНДО). У 20-30 роках минулого століття три рази обирався від цієї партії сенатором Речі Посполитої, був головою Українського парламентського клубу.
Мешканці Чорткова запам’ятали адвоката А.Горбачевського як патріота та активного захисника прав українського люду в органах правосуддя. До слова, у Чорткові наприкінці 30-х років практикувало близько ЗО адвокатів. Горбачевський був одним з найдосвідченіших та найавторитетніших з них. Його помічниками і послідовниками стали українські адвокати молодшого покоління: Мілетій Відрак, Остап Юрчинський, Михайло Росляк, Іван Хічій та Володимир Електорович, який працював у адвокатській канцелярії Горбачевського в останні роки її діяльності.
Зрозуміло, після вересня 1939 року фах правника в європейському його розумінні став однаково непотрібним новим окупаційним режимам: “червоному” і ‘‘коричневому’’. Канцелярія Горбачевського у Чорткові закривається назавжди. 83-річний хворий адвокат переїздить до Львова, а згодом – до Кракова. Останні роки життя (1941-44) Антон Горбачевський провів в окупованому німцями Чорткові, але у дні наближення фронту був змушений знову покинути місто та рідний край.
Помер Антон Якович Горбачевський 25 квітня 1944 року у польському місті Сянок.
Буремне двадцяте століття з його безперервними змінами влад, війнами, спалахами насильства постійно випробовувало на міцність його переконання та життєву позицію. І здається, на своєму довгому життєвому шляху Антон Горбачевський жодного разу не зрадив своїй місії інтелігента, просвітителя та захисника людських прав.
Олександр СТЕПАНЕНКО