Чи дочекається Марія Штепа нагороди від Президента…

Вчора деякі засоби масової інформації смакували новину: Президент України Петро Порошенко нагородив мешканку села Нагірянка Чортківського району Тернопільської області 87-річну Мирославу Федорців, бабусю Юрія Стеця, свого вірного соратника і кума, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня як активістку національно-визвольного руху. Цю вість пошив на персональній сторінці в соціальній мережі Facebook  і сам міністр інформації Юрій Стець.

Ніхто з чортківців, відразу зауважимо, не дивується чи виставляє якісь претензії чи то президентові, чи то Юрію Стецю за пошанування нагірянської достойниці. Мирослава Федорців у юності була учасницею Організації українських націоналістів. За допомогу повстанцям шість з половиною років провела в таборах. Після заслання працювала на Уралі, згодом переїхала в село Нагірянка. Активно брала участь пошуках і перепохованні повстанців, а також встановленні хрестів і пам’ятників в Нагірянці. З часу проголошення незалежності України продовжила свою активну діяльність у суспільно-політичному житті держави. Вона і зараз проводить зустрічі з молоддю, де розповідає про українське підпілля.
Але хотілося, щоб Презедент України, звісно, з подачі Юрія Стеця, яко уродженця нашого краю, згадав і пошанував такою ж нагородою жінку-легенду українського збройного підпілля Марію Штепу, яка вже багато рокiв тихо i скромно живе у чорткiвському будинку благодiйної служби милосердя «Карiтас». Згоряє, як воскова свiчка, у колишнiх казематах смертi (у пiдземеллях цього будинку ще пiвстолiття тому енкаведисти глумилися над людьми), часом зустрiчаючи холоднi i бездушнi погляди.
Велика патрiотка, колишня зв’язкова ОУН-УПА, в’язень концтаборiв, автор низки прозових книг про національно-визвольний рух, Марiя Штепа – людина складної i трагiчної долi, але разом з тим дуже яскрава і цiкава особистiсть. Намотуючи спогади на життєве осердя розуму і серця, п.Марiя цiлими днями може розповiдати про героїку УПА.
Вже давно сивий туман покрив коси, зморшки побороздили обличчя, та серце i далi б’ється любов’ю до рідної землi. І битиметься, допоки житиме вона на цьому свiтi.
Ця могутня жiнка пройшла шалене пекло радянських концтаборiв, але не зламалася, не покорилася недолi – вижила, щоб утвердитись, багато працювала і працює на просвiтницькiй нивi, розповiдаючи чорткiвчанам про нацiонально-визвольний рух, будить їх до суспiльної працi у царинi розбудови Української держави. У будинку, де сьогоднi мешкає, створила нацiонально-патрiотичний музей, себто музей жертв бiльшовицького терору. Вона є його опiкункою i берегинею. Плекає надiю, що в майбутньому експонати музею захищатимуть надiйнi руки.
Будемо сподіватись, що після цієї публікації Марія Штепа відзискає у високих урядників заслужену повагу… і пошану.

Володимир Погорецький

Марія Штепа