Сьогодні в Чорткові, у Катедральному соборі Верховних апостолів Петра і Павла, відбулося прощання із загиблим бійцем, стрільцем гірсько-піхотного батальйону військової частини (польова пошта 4673) Романом Рущаком, 1978 р. н., який загинув під час виконання службових обов’язків в районі проведення антитерористичної операції – у с. Городище Луганської області.
Провести в останню путь загиблого героя з Чорткова прийшли, родичі, друзі, бойові побратими, воїни-“афганці”, керівники і працівники районної і міської влади, жителі району.
Роман, слід наголосити, був сином воїна-“афганця” Йосипа Рущака, котрий кілька років тому помер, так і не переживши душевного і фізичного болю минулої “афганської” війни. Його син – Роман Рущак, як і батько, був хоробрим та завзятим воїном, бо пішов добровільно боронити Україну ще на початку серпня минулого року. Брав участь в бойових діях у Дебальцеве.
Роман Рущак не словами і крилатими гаслами, а власним життям довів, що любить свою Батьківщину.
Слава Герою, який віддав своє життя за Україну! Слава Україні!
Віталій Гладун коментує(27.06.2015, 13:07):
” ….ніхто її не переносить,… Люди, куди ми йдемо?…”
А хіба когось у владі можна переносити-терпіти? Хіба ми кудись йдемо? Ми вже давно прийшли! Системна корупція НІКУДИ не поділась! Немає громадянського суспільства, є лише “громадські ради” при … “хазяїнові”. Це все одно, що демократія і демократизація…
Призначають і обирають БЕЗликих, БЕЗхребетних і БЕЗпринципних, … Достатньо подивитись, ЯКИХ дупотатів обрали наші (які вже там 86% путіноїдних!) жлоборагулі в міську раду – таких же жлоборагулів, більшість з яких прийшли туди, щоб вирішувати СВОЇ шкурно-меркантильні проблеми (а для цього треба голосувати так, як “просить» САМ міськ(ов)ий голова).
Навіть ті, що вважають себе активістами (що вже там казати про пересічних совкожлобів!), не можуть довести (проконтролювати) до логічного кінця хоча б одну кримінальну справу, зате в ют*юбі з «викривальними» відео вони такі сміливі, демонструючи свою – безпечну! – відвагу і громадянську позицію. Аж душа радіє! – 🙂
Який сенс ТУТ обурюватись? Невже незрозуміло, що між тими, кого обирають і тими, хто обирає, є пряма залежність: обирають СОБІ ПОДІБНИХ. На роботу приймають (і не лише в райдержадмінісРацію) тих, хто вміє догоджати Хазяїну. Посади продаються або ж купуються, все прогнило, але 86% шароватників тішать себе ілюзією, що станеться диво, співаючи день-в-день “Боже, нам єдність подай!” Аж захрипли! А єдності – реальної, справжньої! – як не було, так досі і немає: «єднаються» хіба що «зеленими картами», або «пермессо», або ж іншими «принадами» євродостатку…
Варто також звернути увагу на те, ЧИМ займаються наші так звані “громадські ради” – таке собі “збіговисько політичних імпотентів місцевого розливу”. А нічим! Засідають і переливають з пустого в порожнє, обговорюють і переливають з пустого в порожнє, і так – “по колу”.
А чим займається наша “еліта” – інтЄліґЄнція? Або ж скиглить (“держава-нам-недоплачує!”), або ж пише пісеньки-віршики, статейки, тішачи своє провінційне самолюбство – кому ж не хочеться стати членом чи членкинею Спілки журналістів або письменників (в нашому місті письменників і поетів – хоч греблю гати, та ось Дантесів не вистачає 🙂 ), або ж добудовує єврочвураки з басейнами-джакузями… Хвора нація…
Ярмарок марнославства та корупційного свавілля: «бенкет під час чум…, війни»!
А ТАМ в цей час гинуть НАШІ ГЕРОЇ!
Хоронили хлопця,який не побоявся піти добровольцем. А смердюча влада стояла і піарилася для фотографій, я вже на того Вівата з Чорнокінець дивитися не можу – людина без рис інтелекту на обличчі,а воно у владі. І ще й лізе нагло наперед на похороні,чуть не біля родини. Ще біля нього та нищота з адміністрації Мельник, що розказують знайомі з адміністрації, ніхто її не переносить, тоже в печальці стоїть. Люди, куди ми йдемо? Кажуть,воєнком Вівату на свято держслужбовця гроші вручив за мобілізацію, це абсурд,хай би дітям дав ,тих що в АТО, а не Вівату безликому. Що воєнком вже тоже з глузду поїхав? питань багато.!