21 вересня в улашківській чернечій обителі храмове свято – Різдво Пресвятої Богородиці. Цього дня лунають у небесну блакить піснеспіви і молитви богомольців, втішаються сільчани і вся монастирська спільнота та духовенство.
Погляди віруючих в основному звернені до чудотворної ікони Матері Божої Улашківської, яка знайшла надійний прихисток у монастирській церкві. Історія Улашківського образа Матері Божої сягає XIII ст. Тут же, в монастирі, знаходиться образ Івана Хрестителя, історія якого ще давніша – починається з XI століття.
Історія улашківського монастиря сягає сивої давнини. Найбільшої слави та розквіту монастир зазнав, коли побожна сім’я Добринських-Ратиборських подарувала монахам-чорноризникам чудотворну ікону Богоматері. Одні історичні джерела не без підстав стверджують, що це було 1563 року, інші – 1765 року. З того часу улашківська монастирська церква стала найбільшим відпустовим центром усього Поділля після Зарваниці. Сюди у відпустові дні (особливо в день св.Івана Хрестителя) стікаються багатотисячні юрби прочан, щоб зцілити душу живлющою водою із джерела св.Яна, припасти до чудотворної ікони.
З вересня 2002 року по квітень 2003 року свята реліквія побувала у Львові. 16 відсотків пошкодженої площі образа реставрував професійний художник-реставратор В.Гануляк. Воти і коштовності, покладені богомольцями-прочанами до стіп Улашківської Богоматері, свідчать про численну допомогу Пресвятої Богородиці своїм покривдженим дітям.
На сьогодні існують три копії чудотворної ікони – у православному храмі Львова, улашківській парафіяльній церкві та в Покотилівському василіанському монастирі на Харківщині. Вони є найкращим доказом великої любові українського народу до Небесної Цариці.