День Незалежності в Чорткові був освячений духовним вишколом і молитвою (фото)

У 23-у річницю Незалежності України, не зраджуючи ні національним, ні місцевим традиціям, духовенсто краю біля Хреста Незалежності неподалік церкви Святої Покрови у Чорткові відслужило поминальний молебень. Своїми палкими промовами духовні наставники влили в серця присутніх вірян благодатний огень, провели їх стежинами мудрості та благочестя.

«Та ти, Укpаїно, поволі встанеш із колін і все-таки співатимеш “Заповіт” Шевченка, вибоpеш пpаво жити вільно, щоб наpешті на повні гpуди заспівати свій гімн “Ще не вмеpла Укpаїна”, і на цілий світ пpоголосиш свою незалежність, свою деpжавність…», – йшлося назагал у виступах священнослужителів.
Настоятель церкви Святої Покрови протоієрей Михаїл Левкович емоційно сказав, що не словами потрібно любити Україну, а ділами. І розповів повчальну притчу про чоловіка, який написав багато поетичних строф про любов і просив дружину прочитати та проаналізувати написане. Дружина довго не думаючи, відповіла: не розумію, як можна писати про любов, якщо ти не любиш тих людей, котрі поряд з тобою… «От так і ми – розповідаємо про свій патріотизм, а часто не прикладаємо найменшого зусилля для розвитку рідної країни», – мовив о.Михаїл.
Преосвященний Владика Дмитро Григорак, ЧСВВ, єпископ Бучацький закликав вірних не розчаровуватися, що в країні зараз неспокій і війна. «Бог допустив це випробування і Він поведе чи вже веде нас до перемоги. Пам’ятаймо, що після Страсної П’ятниці завжди буде Великдень. І не дозволяйте відбирати у себе надію. Герої Небесної сотні, загиблі за Незалежність України на Сході – то голос нашого сумління, вартові нашої громадянської поведінки. Це наш біль і наша гордість, це наші сльози і душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас.»
Під кінець заходу, з нагоди урочистостей, обрамлених героїкою і духовністю, здавалося, за крайнебо линули патріотичні пісні та цвіли на вустах чортківчан світлолюбиві вірші. «Боже великий, єдиний, нам Україну храни, волі і світу промінням Ти її осіни», – цей гімн духовної прослави співали зі сльозами на очах усі присутні на цьому духовному вишколі вірні з різних чортківських церков.
Мабуть, зважаючи, що цього року свято Незалежності скроплене кров’ю українців, почала нарешті пробуджуватись від черствості та байдужості і чортківська молодь, яка масово, без жодних владських “вказівок і настанов”, прийшла на молебен. На жаль, керівник району В.Шепета, який вважає себе єдиним, що пройшов усі щаблі Майдану, знову проігнорував цей духовний захід, на якому в єдиному молитовному пориві билися серця за Україну. Урочистості, повязані з Днем Прапора також проходили без районного очільника. Що це? Байдужість? Зневага до всього українського, мешканців краю і релігійних настоятелів? Це правда, що навіть розуміння нашої скороминучості не виправдовує ігнорування державних свят, особливо в такі складні для країни часи… Керівник повинен завжди бути поруч зі своєю громадою – і в радості, і в смутку. Але це за умови, якщо він керівник…

Григорій Кутанський

м. Чортків