Ігор Павлюк – справжній поет. Неподібний до нікого з теперішніх великих. Національний і космічний. Дуже любить життя веселе, але при тому бачить кінець усього сущого. Один із найкращих віршів «Христос»…
ПОЛЬСЬКОМОВНИЙ ІГОР ПАВЛЮК
Ігор Павлюк – справжній поет.
Неподібний до нікого з теперішніх великих.
Національний і космічний.
Дуже любить життя веселе, але при тому бачить кінець усього сущого.
Один із найкращих віршів «Христос».
Христос у метро. В Києві.
«Стомлений революціями».
Його агітують прихильники кандидатів у депутати: «Ти за кого? За тих? Чи за тих?» А він питається «Як їх звати?». Адже він – тесля. Тесля – це ж ім’я праці, а хто вони, що роблять оті, за кого належать бути?..
Так про Бога ще ніхто не писав.
У поезії Ігоря Павлюка повно афоризмів. «Маска ховає обличчя, та не ховає очей», «Чекаєм того, що вже відбулося».
Є строфи, що їх не забути:
Сонце – поганська свічка,
Цукор – весела сіль.
Постріл – то вічна тиша.
Бог – то забутий біль.
Чи так воно й по-українськи написано?
Не знаю. Я переклав з польської мови ці рядки. Тадей Карабович – український поет і професор – переклав Павлюка прекрасно, геніально відчув поета, якого любить і розуміє душею.
Читаючи книжку Павлюка в перекладах Карабовича, я з окремих віршів, де Україна не названа, але незримо присутня, побачив образ сучасного духу нашого народу. Це болісний образ, але правдивий.
А окрім того тут є вірш «Про Перуна», який «воскресне «не на третій день», але ж воскресне, і постане з невільників «плем’я золоте»», неначе «двері раю, зірвані з петель», «як замерзле море, Місяцем розоране».
Тут є такий вірш «Під небом України», де немає жодних патріотичних закликів, навпаки, написано, що в Україні – тиша, але все ж так написано, що ти чутимеш не тишу, а те, що буде, коли тиша вибухне.
Польська книжка Ігоря Павлюка – подія в нашій літературі, свідчення того, що її польський текст – успішно виділяється своїми метафорами із сучасної польської поезії, як оригінальне явище. Поезія Павлюка має всі дані для того, щоб її читали багатьма мовами в Європі.
Дмитро Павличко
З0.ІХ. 2013