Директор аграрного підприємства “Дзвін” на Чортківщині Василь Степанович Градовий живе й працює якщо не для століть, то, як мінімум, для багатьох десятиліть, і не для себе, а для людей. Цілковито і повністю віддає він себе суспільному загалу, переймається тривогами і болями своїх працівників, пересічних жителів ріднокраю.

Сумлінний. Совісний. Вимогливий до себе і до працівників, непримиренний до недоліків, до нероб, а ще до тих, хто собі слави наживає нечесним шляхом, дешевим піаром. Любить Василь Степанович свою роботу і працює не напоказ, а для душі і серця. Для нього земля і зібраний урожай — святі речі, а сільські жителі — дбайливі господарі на землі і труд їх пекельний, потребує рук та рук. Його як директора, наприклад, передусім, хвилює догляд за господарством та його збереження, добробут кожного працівника.
За плечима життєвого поступу Василя Градового – великий досвід роботи, трудові будні, мереживо людського спілкування, високі прагнення і мрії, благодійність.
Совість, вимогливість до себе у нього – понад усе. Й направду, вона єдина – мірило людського щастя.
Мені чомусь здається, що в подяку до Василя Степановича говорять навіть лани, усміхається небо. Спілкуючись із ним, зрозумів, що він з когорти тих фахівців, кому в цій буденній праці не байдужі деталі. Саме вони допомагають йому ще більш виразно пізнавати світ милого серцю довкілля, служінню якому віддав десятиліття клопіткої щоденної роботи.
За працьовитість, високу вимогливість, принциповість він має шану у колективі, високі державні нагороди, звісно, що від заздрісників, а без цієї “чесноти” галицькі патрійоти і дня не проживуть, – злослів’я і осуд.
До нього звертаються люди різного стану за допомогою. Бо знають: не відмовить, зробить якайкраще.
Але, насамперед, треба віддати належне керівникові потужного агропідприємства, бо він постійно допомагає учасникам АТО, колишнім воїнам-“афганцям”. На потреби української армії, не хочу помилитись у розрахунках, він перерахував більше півмільйона гривень. Так чинить більшість директорів ПАПів на Чортківщині, які утворили в районі раду аграрних підприємств, яку очолює Василь Градовий.
Я люблю людей кипучої енергії. Ваблять та хвилюють мене їхній неспокій і крилата хода. Люблю все справжнє, нутряне, природнє і вируюче. Така моя сутність. Таким я знаю і Василя Степановича Градового із Звиняча Чортківського району. Хочеться вірити, що цю кипучу енергію, світле мислення і тиху радість душі він збереже до кінця свого життя.

Володимир Погорецький