Цей хіт став неофіційним гімном міста. А може стати і офіційним. Хоч його автор Сергій Кузьмінський (Кузя) вважав пісню “паскудною”. Цікаво, а як би поставилися до ідеї зробити пісню “Файне місто Тернопіль” гімном міста самі “Брати Гадюкіни”?

В одному зі своїх останніх інтерв’ю керівник гурту “Брати Гадюкіни” Сергій Кузьмінський на запитання “А знаєш, що пісня “Файне місто Тернопіль” стала неофіційним гімном міста?” щиро відповів: “Якби знав, що так станеться, написав би пристойніші слова. Паскудна пісня, мушу сказати…”. Останнім часом популярність висмикнутої з пісні фрази “Файне місто Тернопіль” набрала масовості. Звучить звідусіль: з уст державних мужів, з телебачення та радіо, з реклам та афіш, маємо рок-фестиваль з такою назвою, ресторан, конкурс шкільних та літературних творів, малюнків… І чи не все за “сприяння місцевої влади”. Ось оригінальні слова з нашумілої пісні Сергія Кузьмінського:

Я мав сімнадцять років, я вчитися не хтів.

Я втік від мами з татом, я болт на все забив.

В Тернополі торчав, катав у ширку димедрол.

Я ненавидів поп, я слухав тіко рок-н-рол.

Камон, Вася, старайся не трусити попіл.

Добий, бродяга, п’ятку і поїдем

В файне місто Тернопіль.

Я там зустрів чувіху, їй шістнадцяти не було.

Зовсім малолєтка, але в ліжку як акула.

Я з нею все забув, забув про ширку й димедрол,

Але вона любила диско, а не рок-н-рол.

Камон, Вася, старайся не трусити попіл.

Добий, бродяга, п’ятку і поїдем

В файне місто Тернопіль.

Вона крутила Боні Ем – і я від того звар’ював,

Нагнав її із хати, ше й під сраку надавав.

І хоч я понімав, шо то в свої ворота гол,

Але баби на час – форева онлі рок-н-рол…

90 відсотків тих, хто вживає оце “файне місто”, не в курсі, що то за пісня і про що в ній ідеться. Коли ж дізнаються, що фраза походить із такої пісні, з таким змістом – розгублюються! Одначе для певної категорії тернополян і, що найбільше вражає, для можновладців, ця пісня є неофіційним гімном міста. А що про це думає автор пісні “Наш Тернопіль” поет Сергій Сірий (на фото)?

– Навіть світова історія знала чимало подібного, коли висмикувалися з тексту певні слова і йшли в народ, проте більшість людей ніколи не цікавилася долею і правдою оригіналу. Маємо і з “Файним містом” аналогію…

– Тернопіль у пісні – лише фон. “Файний” – ось і вся характеристика міста. Пісня не про нього! Як вважають дослідники творчості “Братів Гадюкіних”, Сергій Кузьмінський через своєрідну естетику рафінованого стьобу вивів на сцену образ такого собі “рогуля”, антигероя – хлопця, вихованого в умовах радянської дійсності та суцільної русифікації, який опинився на узбіччі життя. Цей стьоб тоді сприймався як певний протест… Вийшла пісня-іронія чи пісня-висміювання…

Нині вона отримала друге дихання. Для частини людей, які живуть у Тернополі, одного цього слова “файне” доста, щоб зробити висновок: пісня про красу міста! Якби провести опитування серед тернополян, то більшість не згадала б і двох рядків із заспівів цього твору, окрім його назви чи приспіву.

Я люблю Тернопіль. Він казковий! Чого тільки варта його перлина – став! Тернопіль надихає поетів, які присвячують йому твори – освідчення у любові. Щодо пісні “Гадюкіних”, то мені у ній подобається музика. Потужна. Драйвова!

– Як пояснити школяреві молодших класів, який пише твір на тему “Файне місто Тернопіль” і запитує у вчительки значення слів: “я болт на все забив”, “зняв чувіху”, “зовсім малолєтка, але в ліжку як акула”, “але баби на час”?

– Пісні, особливо якщо вони мегапопулярні, певною мірою формують світогляд у підростаючого покоління, його моральність. Це дорослому (і то не кожному) можна пояснити, що “Брати Гадюкіни” у пісні “Файне місто Тернопіль” відобразили настрої і стан частини тодішнього маргіналізованого молодіжного середовища… Коли тепер лунає ця пісня, до неї не додаси одразу ж коментар авторитетного мистецтвознавця чи музичного критика. Тому існує загроза, що діти можуть сприймати текст розкрученого “Файного Тернополя” буквально: як норму життя. Пісня явно не для популяризації у школі…

– А якщо міська влада зробить неофіційний “гімн” офіційним? Тоді ми станемо офіційно рогульським містом!

– Відповім словами користувача Інтернету, який на публікацію “Гімн Тернополя від гурту ТНМК – “Файне місто Тернопіль”, що була розміщена на одному з тернопільських сайтів, відгукнувся так: “Пісня як пісня, але назвати її гімном Тернополя – то клініка”.

– Шкода, що твоє “Тернопіль – казка, в якій ми живем” чомусь теперішніми чиновниками від культури відштовхується.

– Стосовно чиновників – не знаю… Тішуся, коли чую свою пісню з вікон тернопільських квартир, з мобільних телефонів перехожих, по радіо і телебаченню… А взагалі, гарних пісень про Тернопіль є чимало. Хай їх стає ще більше! Тернопіль вартий пісень і поем!

До речі…

Нещодавно державний чиновник Тернопільської міської ради від культури сказав: “Пісню “Файне місто Тернопіль” Кузьмінський написав у центрі міста, за пам’ятником Іванові Франкові. У цьому будинку на другому поверсі існує квартира, історичне місце, і ми хотіли б відродити таку мальовану стелу того місця, де могла б збиратися молодь та знала б, що це не просто фішка, бренд чи одна із розкручених пісень “Братів Гадюкіних”, а місце, де воно писалося. Для нашого міста це був би найгарніший подарунок…”.

Ось що думає про це професор медицини Юрій Вікалюк, який багато разів гостив лідера “Гадюкіних” у себе: “Про пісню найкраще сказав сам Сергій, додати до цього нічого… Просто погодитись з думкою автора, шануючи його пам’ять… Щодо меморіальної дошки. У зв’язку з легендарністю гурту “Брати Гадюкіни” і постаті Сергія Кузьмінського, що започаткували цілу епоху в музиці в період відродження України, думку про встановлення меморіальної дошки в центрі міста, а не за пам’ятником Івану Франкові, я цілком підтримую…”.

P. S. Рагуль (рог, рогуль) – “сільський житель” в українському молодіжному та кримінальному сленгу – одне зі зневажливих прізвиськ українців, яке вживали в Галичині деякі росіяни з 1960–х років. У ширшому розумінні – малокультурна людина. Рогулізм – прояв самовпевненої малокультурності.

 

З одного боку дзеркало, з другого – іржа

На Личаківському кладовищі у Львові відкрили пам’ятник Сергію Кузьмінському. Віддати шану музиканту зібрались рідні, друзі та численні прихильники лідера гурту «Брати Гадюкіни». Монумент вразив присутніх незвичним виглядом: прямокутник дзеркальний з одного боку та іржавий з іншого. Саме таким, за словами друзів, був Кузя: відкритість та доброзичливість у ньому поєднувались з гостротою слів та брутальністю поведінки. Скульптуру пронизує птах – символ свободи та творчого польоту.

 «Тут закладена багатогранність особистості Кузі. Це абстрактний образ свободи духу», – пояснив свій задум автор пам’ятника Олексій Золотарьов. Присутні на відкритті не втрачали нагоди заспівати пісні «Братів Гадюкіних». «Це не сумне свято, – підкреслив один з “братів Гадюкіних” Павло Крохмальов. – Це життя, яке триває. Той факт, що сьогодні тут зібралось стільки людей, доводить, що у Кузі було щось феноменальне, щось, що об’єднує покоління… Подивившись на його пам’ятник, ви побачите у дзеркалі себе, бо Сергій у кожному з нас».

«Коротко, лаконічно, а тому – геніально. Цей монумент не схожий ні на один пам’ятник, що доводилось бачити досі. Саме такою оригінальною має бути скульптура, присвячена незвичайній людині», – поділився враженнями відомий музикант та шоумен Сергій Кузін.

Олена ГУТИК.

http://www.wz.lviv.ua