Культурно-освітній і громадсько-політичний діяч, педагог, військовик, публіцист, командувач Легіону Українських січових стрільців Михайло Галущинський народився 26 вересня 1878 у с. Звиняч Чортківського району Тернопільської області в родині священика .
У 1898 р. закінчив Тернопільську гімназію. У 1898—1900 рр. навчався на філософському факультеті Львівського університету; у 1900—1901 рр. — у Віденському університеті. В студентські роки брав активну участь в українському громадсько-політичному житті, був членом «Молодої України», очолював товариства «Академічна громада» у Львові та «Січ» у Відні. Разом із В. Старосольським, А. Крушельницьким, Л. Цегельським, С. Горуком видавав перший український студентський журнал «Молода Україна», в якому пропагувалася ідея побудови незалежної української держави. У 1901 р. після закінчення університету деякий час працював викладачем гімназій у містах Львів і Золочів. З 1909 р. — директор української гімназії товариства «Рідна школа» у м. Рогатин (тепер Івано-Франківської обл.). У цей період він став провідним організатором гімназійної освіти в Галичині.
Учасник Першої світової війни. У 1914 р. призначений Бойовою управою УСС командувачем Легіону Українських січових стрільців (УСС). 3 середини 1915 р. — військовий референт при командуванні австрійської армії. У 1918 — активний учасник Листопадового повстання у Львові.
Провів титанічну роботу щодо захисту прав і гідності українців у Польщі. Автор споминів «З Українськими січовими стрільцями», досліджень «Національне виховання: Статті і замітки», «Шевченко — поет життя й чину», «Михайло — ідеолог нової України», «Книжка й українське громадянство», «Позашкільна освіта» та ін. Засновник і редактор видання «Життя і знання».