Почнемо із того що таке діаспора. Визначення твердить, що це етнічна спільнота або сукупність індивидів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону та усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. З цього випливає, що людина є «діаспорянином» не лише тоді, коли належить до такої-то нації, розмовляє цією мовою та підтримує традиції, а коли, підкреслюю, свідомо відносить і вважає себе частинкою від цілого.
Є різні причини утворення таких спільнот за кордонами держави: політичні, соціально-економочні, природно-кліматичні. Українці, які живуть за межами своєї отчої землі та усвідомлюють свою генетичну і духовну єдність з ним, сьогодні мирними мітингами пітримують курс нашої Батьківщини на євроінтеграцію.
Доля, під впливом різних причин, розкинула українців проживати по всьому світу. Але кожен, хто усвідомлює свою духовну єдність з народом України, є не байдужим до того, що зараз відбувається на матірній землі. Сьогодні нас об’єднала спільна мета, спільні погляди на питання Божого промислу – бути вільним народом Європи, себто жити за євростандартами у світі духовного всесилля. Саме тому діаспорні українці виходять на євромайдани своїх населених пунктів, миттєво реагуючи на події, які відбуваються в Україні.
Під час першої хвилі протесту в США відбулися євромайдани у 9-ти містах, в тому числі у Вашингтоні та Чикаго, де проживає найчисельніша українська діаспора. Люди, сповнені надії, виходили на вулиці, демонструючи свою підтримку співвітчизникам, вигукуючи: «Слава Україні», «Слава Героям», співали український славень та патріотичні пісні.
Серйозною заявою в американському суспільстві про бажання українців бути частиною Європи став виступ танцювального колективу діаспори в Чикаго «Громовиця» (керівник – Роксана Пилипчак). Вони виступили на головній вулиці міста під час параду, який щорічно проходить на День Подяки, зі стрічками на руках із зображенням українського тризуба. Свій танець вони присвятили Євромайдану в Києві. А побачити це американці могли також у прямому ефірі телебачення.
Після кривавого розгону Євромайдану в Києві українська діаспора вийшла на демонстрацію під стіни Генерального консульства України в в Чикаго. Такої активності українців (до тисячі людей) місто ще не бачило з часів Помаранчевої революції, – повідомляє VIDIA – найбільший медіапортал української діаспори. Ця подія об’єднала українців кількох хвиль еміграції, молодь. Мирні демонстранти пройшлися головними вулицями Чикаго, тримаючи в руках національні прапори та символіку ЄС. В центрі колони несли великий синьо-жовтий стяг.
На превеликий жаль та здивування, двері Генерального консульства були зачинені. Але все-таки туди вдалося передати письмові вимоги протестувальників через працівників цієї установи.
Мене особисто вразили розуміння і підтримка американської поліції, яка супроводжувала мирних протестувальників. Вони спеціально для цього перекривали рух на проїжджих частинах дороги, супроводжуючи колону, при цьому щиро посміхалися українцям. Прикро було усвідомлювати, що якраз дії українських «захисників правопорядку» заставили вийти наших братів і сестер на майдани у всьому світі.
Також українське Чикаго приєдналося до Маршу мільйона 8 грудня. В українській околиці американського міста вивішували синьо-жовті прапори та стрічки, а у соціальних мережах закликали прикрасити свої будинки кольорами національного прапора. Була навіть поставлена «йолка» – прототип майданівської. Крім цього, було дуже приємно бачити, як повз мітингувальників проїжджає автомобіль в жовто-блактиних кольорах. Так українці серед американського суспільства поширюють свої прагнення бути єдиною цілісною, ніким неподіленою нацією. Вони пишаються своєю країною і подають достойний приклад боротьби за свої права.
На День Гідності, 15 грудня, в Чикаго знову зібрався майдан в українському окрузі міста. Була встановлена сцена, можна було зігрітися безкоштовним чаєм та поїсти. Дуже важливо, що до українців у цей день приєднався американський конгресмен від штату Ілліноіс Майк Квіглі. Він висловив підтримку нашому народу, закінчивши свою промову словами: «Я є зараз українець і всі ми – українці». Атмосфера на цьому заході була дуже радісна і щемка, пісні та заклики не занепадати духом лилися з кожних уст, а холод та зібраність позвали людей до танцю.
Хто ж ці люди, що виходять на протести у різних містах світу? І чому дуже часто їх «вітають» словами: «Добре бути патріотами за кордоном. Валіть в Україну!». Даруйте за такий вислів, але він не придуманий мною, а взятий з коментарів реальних людей.
Мені доля дала шанс бути свідком тих демонстрацій у Чикаго, США.
Якщо розглянути структуру майдану, то можна зробити висновок, що велику частину займає сектор мігрантів-заробітчан, які шукали кращої долі за кордоном Неньки-України не ЛИШЕ для себе, а й для сімей, які залишилися вдома. Це є громадяни, що мають повне право висловлювати свою громадську позицію, навіть якщо перебувають за межами своєї держави, чи не так? Вони є представниками четвертої хвилі міграції.
Були присутні також люди – українці (точніше їх діти, онуки) інших хвиль еміграції. Але потрібно розуміти,що асиміляція проходить так активно, що вже ті, хто народився в США, не можуть вважати себе українцями на сто відсотків. Це важко зрозуміти. Наведу такий приклад. Чоловік років тридцяти, народжений тут, заявляв, що називає себе американцем. Але на Майдан в Чикаго все-таки прийшов. Гадаю, в душі такої людини живуть суперечливі почуття. Проте зживаються!
Серед всіх людей було багато молоді. Дуже важливо, що ця ланка суспільства, на яку всі покладають найбільші надії, так активно виступає проти безладу в Україні. Була в мене нагода спілкуватися з молодими людьми, народженими тут. На жаль, не всі розуміють до основ свого серця майдану там, в Києві. І судити за це не можна, бо, щоб усвідомлювати всі аспекти цієї боротьби, то треба прожити життя в Україні, треба зіткнутися з нашою судовою системою, треба хоч раз постояти в черзі за довідкою, хоч раз прожити на мізерну пенсію або зустріти кілька непривітних гримас у державних установах.
Проте втішно, що діаспоряни постійно гуртуються разом, проводять різні заходи, відзначають свята, об’єднуються в організації, засновують музеї. Вони не забувають традицій!
Серед мігрантів є й частина пасивних людей, які мало цікавляться подіями. Їх не виправдовую, але можна пояснити таке їхнє ставлення. Ці українці мали важку долю, психологічно стійкі, але завжди пригнічені тим, що далеко від своїх родин. І просто життя заставляє кожного дня від світанку до заходу працювати. І за їх словами, часу на демонстрації немає. Або вони просто недоінформовані як про ситуацію в Україні, так і про реакцію на неї в діаспорі. Або просто байдужі – запевняю, що є такі.
На акціях протесту також можна зустріти простих американців, яким «просто цікаво», або вони «цілком і повністю підтримують прагнення України». Кількість таких людей невелика, або зовсім незначна, але вони є. Доводилось мені поспілкуватися з таким чоловіком 15 грудня на чиказькому ЄвроМайдані. Його просто вражає характер нашого народу, атмосфера, що панує серед нас, а також ця людина, як щирий прихильник демократії (ще б пак!) бажає українцям цього ж. Він так само, як і решта наших людей, в морозяну погоду пританцьовув біля сцени під музичне окрилля «Червоної рути».
То все-таки: як закордонні патріоти підтримують Україну і який корисний внесок вони зробили до розвитку демократії на Батьківщині?
По-перше, матеріально. Організація ЗУДАК (Злучений Український Американський Допомоговий Комітет) на заклик УККА (Український конгресовий комітет Америки, що представляє українську громаду США) вислали 30 тис. доларів на підтримку Євромайдану в Києві, повідомляє VIDIA.
По-друге, створені петиції на сайті Білого Дому. Кожен громадянин Америки має право брати участь у вирішенні важливих питань, тому дозволено в режимі онлайн реєструвати спеціальні документи, які потім візьмуться до уваги владою США, якщо вони будуть підписані 100 тис. осіб.
З’явилося два таких документа:
– про введення персональних санкцій для Януковича та його оточення, яка набрала майже 147 тис. підписів та займає 4 місце серед усіх петиції в рейтингу за критерієм «популярність»;
– про підтримку українців у мирному поваленні влади, який підписали 72 тис. людей;
В ній наголошується про високий рівень корупції в Україні, стан доріг, а також найважливіше – відмова від асоціації з ЄС.
По-третє, як пише VIDIA, за підтримки української студентської організації СУСТА українська громада США надіслала листи усім 100 американським сенаторам з проханням запровадити санкції особисто проти президента України Віктора Януковича та членів українського уряду.
По-четверте, на майдан до Києва зі США летять люди, щоб фізично побути там і відчути справжній дух українства, допомогти у боротьбі проти україноненависників.
Отже, бажаю нам, українцям, доброї долі і розумної влади. Пам’ятаймо, що нас є багато, а разом ми можемо перевернути гори. Будь ласка, збирайте речі і хоча б одною ногою постійте на Майдані за своє майбутнє.
На вагу поставлена Ваша доля. Не відкладайте це на завтра. Домашні турботи зачекають, а очікування та пасивність у політичному житті можуть стати фатальними.
Соломія Крунь, Чикаго (США)
Фото автора
