Якось Арсеній Яценюк зронив на Тернопільщині фразу, яка має всі підстави стати крилатою. Звучить вона так, як це винесено в нашому заголовку. Кидаючи цю фразу в обличчя чиновників, політик не подумав над тим, що, власне, він говорить, яку двозначність мають його слова.
«Треба красти менше». Звісно, що ті посадовці, які крадуть державні гроші, зрозуміли це як наказ: «Настав час, коли красти треба трохи менше». Можливо, буде суворішою політика влади і доведеться красти ще менше, але неодмінно настануть ті благословенні часи, коли красти можна буде більше чи дуже багато. Треба тільки вичекати. Терпен – спасен.
Здається, нашим високим посадовцям навіть в голову не приходить думка, що взагалі красти не можна. Не можна – і квит! Вони вже, мабуть, забули, коли востаннє зазирали в Біблію, де одна з десяти заповідей Господніх гласить: «НЕ КРАДИ!!!»
Погодьтеся, що смішно звучало б, якби Христос говорив митарям: «Красти треба менше». Але ж ні, він наказав чітко й однозначно: красти не можна. Бо гріх. Бо так людина губить душу.
Уся суть в тому, що душу можна врятувати або занапастити. Середини не буває. Красти менше не можна, як не можна, приміром, бути трішки вагітним. Тут або-або.
Слово не горобець… І зрозуміло, що не завжди в приватній розмові кожен із нас спроможний говорити тільки правильні й виважені речі, але політики це зобов’язані робити, бо їхні слова чують десятки тисяч людей, якщо не мільйони. Тому кожне слово вони повинні зважувати перед тим, як зронити його. Якщо не вмієш цього робити, потикатися в політику не варто.
С. Римар