З кінця XIX ст. до першої третини XX ст. в нашому місті були сформовані три культурні центри – українців, поляків та євреїв. Українці мали свій Народний дім, поляки – так званий «Сокіл», а євреї – «Бетг-ам». Передаємо деякі відомості про діяльність цих центрів.
Польський культурний центр
Тепер Народний дім імені Катерини Рубчакової. Побудований він напередодні Першої світової війни в 1908-1912 рр. на кошти польського населення міста з ініціативи тодішнього бургомістра Чорткова Людвіга Носса і слугував центром розвитку культури та спорту у місті й повіті. Війна перешкодила реалізувати подальші плани і аж у 20-х роках, коли Польща в західноукраїнських землях остаточно утвердила своє політичне панування, у цьому приміщенні почав діяти драматичний колектив любителів сцени, було організовано військово-спортивне товариство «Сокіл», де юнакам прищеплювалися навики військової виправки і стрільби. Слід сказати, що метою «Сокола» було виховати польську молодь в дусі шовінізму і ненависті до представників інших національностей.
В будинку було дві зали: «театральна», де не тільки ставилися вистави, а й відбувалися урочисті збори, наради тощо; і «спортивна», де крім заходів «Сокола» проходили уроки фізкультури для учнів польської та української гімназій, так як в цих навчальних закладах спортивних залів не було.
У цьому будинку ставилися не лише місцеві вистави, а й драматичних колективів зі Львова, Любліна, Станіслава (Івано-Франківська), Дрогобича, Тернополя, Перемишля. Були тут також бібліотека з читальною залою, книгарня, клуб так званого товариства Касинового, де можна було у вільний час пограти в шахи, шашки, більярд, доміно; був повітовий відділ подільського туристично-краєзнавчого товариства, що виконував функції теперішнього бюро подорожей та екскурсій.
У1991 р. встановили чортківці поряд з Народним домом пам’ятник Катерині Рубчаковій, скульптор Д. Стецько, архітектор В. Чорноус.
Єврейський центр культури
Мова піде про будинок, який не зберігся до нашого часу, але мав досить велике значення для жителів міста єврейської національності. Знаходився він по вулиці Л. Носса поруч із теперішньою спортивною дитячо-юнацькою школою і називався «Бетг-ам».
Будинок збудований у 1919 році, а в 1925-1927 роках розширений на кошти єврейського населення міста. Великі грошові внески на його спорудження зробили багаті торговці Фрехтер, Штейгер, Розенберг, лікарі Брандман, Яричер, Гавсфатер та інші. До речі, останній на власні кошти збудував недалеко ще один будинок, який призначався спеціально для єврейських дітей-сиріт, що було яскравим проявом милосердя, і в наш час починає поступово відроджуватися. Що ж до «Бетг-аму», то він мав велику популярність не тільки серед євреїв Чорткова, а й навколишніх міст та сіл. Три рази на тиждень тут працювали, висловлюючись сучасною термінологією, гуртки художньої самодіяльності: хоровий, драматичний, музичний. Була тут читальня, бібліотека, каса допомоги. З ініціативи члена ради «Бетг-аму» Фукса, була тут організована так звана «квартира челядників» (приміщення, у якому тимчасово проживали учні – кравці, шевці, м’ясники, кондитери, бляхярі, котрі проходили практику на звання підмайстра). Заслуговує уваги той факт, що молодь, а також люди середнього віку, які відвідувати «Бетг-ам» співали не тільки єврейські пісні, а й польські та українські. Після ранкових молитов у синагозі сюди систематично приходили відпочивати щосуботи на своє тижневе свято «сабаш» й літні євреї.
Яромир ЧОРПІТА,
директор міського краєзнавчого музею