На славній горі Лисоні поблизу Бережан 15 вересня відбувся 8-ий регіональний фестиваль стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні». Організатори – обласна та районна влада, відділ культури, національностей, релігії і туризму Бережанської районної держадміністрації.
Проведенню фестивалю передувало чимало цікавих та змістовних заходів в освітніх та культурних закладах Бережанщини, де присутні ознайомлювались з героїчними й трагічними сторінками нашої історії, зокрема періоду Першої світової війни. Цьогоріч, до речі, відзначаємо 97-у річницю кровопролитних боїв на горі Лисоні, де в серпні – вересні 1916 року Українські Січові Стрільці своїми молодими грудьми й життям поставили перед переважаючими силами противника нездоланний заслін. Того часу російський царат посилав військо, щоб прибрати до своїх рук Галичину. На окупованих землях закривали українські видавництва, громили осередки «Просвіти», представників місцевого духовенства арештовували й засилали до Московської губернії. Протидія українців-галичан була досить вагомою. Легіон УСС став виразником і оборонцем прав та сподівань нашого народу, захисником рідного краю. Бої Легіону усусусів з частинами російської армії ставали братовбивчими, адже російська армія рекрутувала мільйони українців зі східних областей, аби їхніми руками захопити західні землі.
Головні бої відбувались при обороні Бережан, над річкою Ценівкою коло с. Потутори, на горі Лисоні. Січові Стрільці рятували безнадійні ситуації, в які потрапляли австро-угорські війська. 3 вересня 1916 року січовики відбили натиск ворога на Лисоні. 16 вересня росіяни атакували турецький полк, та ситуацію виправили Січові Стрільці, відкинувши загарбників до річки Золотої Липи. 29 – 30 вересня відбувся третій бій на Лисоні. 30 вересня московські війська розбили оборонні позиції австрійців і підійшли до позицій, які займали Січові Стрільці.
Бої за гору Лисоню в історію Легіону УСС увійшли під назвою «Кривавий тан». Полк УСС був оточений росіянами. Без спорядження і допомоги його залишки потрапили в полон, а інших відіслали до коша. Кажуть, саме з цих часів походить відома стрілецька пісня «Як з Бережан до кадри січовики манджали…».
Зусиллями стрілецьких куренів, завдяки їх геройському чину був ліквідований прорив московських військ на Бережани. В околицях міста, на схилах Лисоні у кривавих боях полк УСС утратив убитими, полоненими й пораненими більше тисячі старшин та стрільців. Із 44 старшин у строю залишилось 16. Своєрідним реквіємом полеглим звучали слова пісні Р. Купчинського «Заквітчали дівчатонька».
У рамках підготовки й проведення фестивалю, підготовки до відзначення 125-ліття від дня народження співця січового стрілецтва Лева Лепкого музеєм Богдана Лепкого в м. Бережани проведено інсценізацію «Пресової кватири УСС», що, як відомо, відігравала роль допоміжної культурно-просвітньої формації УСС, головним завданням якої було збирання, поширення та збереження матеріалів з історії Леґіону Українських січових стрільців, збереження традицій стрілецтва. З часом її функції поширилися на духовне, культурне й просвітницьке життя Леґіону. На стендах було представлено інформацію про мету, роль та значення Пресової квартири УСС під час визвольних змагань українського народу 1914-1917 рр. Завдяки стрілецьким світлинам відвідувачі виставки мали можливість більше дізнатись про побут фронтового осередку Пресової кватири. Що цікаво – у важкі буремні часи вісім відділів Пресової кватири коша працювали у просвітницькій, культурній, виховній, видавничій, науковій, економічній сферах охоплюючи всі сторони стрілецького життя.
8-ий регіональний фестиваль стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні» розпочався з традиційних, улюблених у нашому краї позивних «Як з Бережан до кадри». У вітальному слові голови РДА Я. Триньки та заступника голови районної ради Р. Висоцького зазначалося: на священній горі Лисоні у серпні – вересні 1916 року сколихнула край найбільша бойова операція в історії Українського Січового Стрілецтва, що увійшла в історію Легіону УСС під назвою “Кривавий тан”. “Лисоня” – під такою назвою Військової округи УПА боронили рідну землю від чужинських орд у 1940-х нащадки подвигу усусусів – українські повстанці. Лисоня – це величавий символ боротьби за волю України та звитяжності. Окрім бойової звитяги стрільці й повстанці залишили величезний пласт культурної спадщини – музичної, художньої, літературної. Лисоня – це величний доказ незламності українського духу.
13 вересня виповнилося 140 років із дня народження одного з найлегендарніших старшин УСС курінного Лисоні Семена Горука, тож усі присутні хвилиною мовчання пом’янули Героїв Лисоні та їх отамана Семена Горука. Панахиду за полеглими героями-січовиками відслужили тринадцять священиків кількох християнських конфесій.
На фестивалі прозвучало чимало чудових стрілецьких, повстанських, українських народних пісень, які виконували як місцеві аматори сцени – хори, ансамблі, квартети, тріо, дуети, окремі виконавці, так і гості з сусідніх районів та областей – Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької, Закарпаття. Порадували присутніх, зокрема, виступи гостей – народного аматорського хору патріотичної пісні «Заграва» ПК «Березіль», зведеного хору Бурштинської ТЕС «Дзвін» та хор «Сурма» м. Рогатин, народний аматорський хор «Подільське намисто» Волочиського РБК, народний аматорський вокальний ансамбль «Горлиця» Кривенського сільського клубу, вокальне тріо з с. Дмухівці Козівського району, артисти театру «Шарж» м. Ужгород Сергій Соболь і Роберт Головащенко та багато інших. Власні патріотичні вірші читав поет Іван Кушнір.
Завершився 8-ий регіональний фестиваль стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні» на високій ноті Державним Гімном України у виконанні народної аматорської хорової капели «Боян» районного будинку народної творчості й усіх присутніх та улюбленою в краї, надзвичайно популярною стрілецькою піснею «Як з Бережан до кадри».
Для “Золотої Пекторалі” Тетяна Бідзіля,
м. Бережани, Тернопільська обл.
Фото автора.