Теребовлянська літераторка Наталка Михно, яка недовго працювала на посаді заступника голови ОДА з гуманітарних питань і була головою Тернопільського обласного виконавчого коміту партії “Удар” написала заяву на звільнення. Звісно, що колишні заздрісники ніяк не можуть пояснити такі дії тернопільської очільниці, через це на побутовому рівні сплітають ріжні нісенітниці. Бо, за їхніми словами, ще світ такого не видів, щоб хтось добровільно зрікався “жирних” посад – як Тернопільській ОДА, так і в розкрученій партії “Удар”. Олег Сиротюк, мабуть, від того не осиротіє та й партійці Кличка плакати не будуть…
На своїй сторінці у Фейсбуці Наталка Михно написала коротеньке есе “Моїй Незалежній Україні присвячується…”
Сьогодні минає 23 роки моєї великої надії на справді незалежну державу Україну… Позаду три моїх революції Гідності – 1990, 2004, 2014… Літописом цих трьох зрушень стали мої три книги «Марево Духу», «Аристократи Духу» і «Сила Духу».
Я писала ці слова на початку 2000-х, проте вони актуальні і сьогодні:
«Воно непокоїть…оте сильне зворушення свідомості так і не зреалізованого вповні покоління моїх однодумців з часів студентських голодувань в дев’яностих і до зрілого спротиву супроти приниження людської гідності у 2004-му році…
Ми пам’ятали себе в дев’яностих і тому так сміло й упевнено власним прикладом та ресурсами підпирали студентство помаранчевого Майдану, залишивши вдома своїх ще зовсім малих дітей…
І…знову…знову… подарували шанс побудови країни тим самим псевдодержавотворцям… як і тоді…у дев’яностих…
Одиниці з нас, заплутавшись у політиці поміж посивілими у владі пристосуванцями, просто мимоволі почали уподібнюватися їм, бо їх більшість…
Ми стали їх союзниками, але не однодумцями, бо в них інша мета…інша…чужа…не наша мета…»
Сьогодні на Євромайдані уже стояли мої дорослі сини. Так само, як я тоді, у 90-х… Я не маю права дозволити, щоби покоління Незалежності, так як ми – їхні батьки, примирилося з нинішньою убогою українською дійсністю. Я втомилася розчаровуватися…
Я зобов’язана попередити, що маю не меті стати дисиденткою ХХІ століття, яка бореться із тією самою совковою системою, котра залишилася у виконавчих органах України і сьогодні працює проти держави, проти інституції Президента, проти громадян. І я не сама!
Слава Україні! З Днем Незалежності!